Справа № 22ц-1300/2007 Головуючий по 1-й інстанції
Боровик Т.В.
Суддя-доповідач Прядкіна О.В.
УXВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого - судді Прядкіної О.В. Суддів Дряниці Ю.В., Карнауха П.М. При секретарі Зеленській О.І.
З участю
відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
рішення Київського районного суду м. Полтави Полтавського області від 16 березня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, зміну ідеальних часток у праві спільної часткової власності та реальний розподіл будинковолодіння
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 березня 2007р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані в будинковолодінні по АДРЕСА_1 передпокій 1-8 площею 11, 5 кв.м, жилу кімнату 1-9 площею 42, 9 кв.м, кладову 1-10 площею 5, 9 кв.м, їдальню 1-11 площею 10, 7 кв.м, жилу кімнату 1-12 площею 20, 6 кв.м, що надбудовані над частиною житлового будинку А 3-2 ( другой поверх) та сарай „в" площею 8, 1 кв.м.
Виділено ОСОБА_2 в натурі 7/25 частин нерухомого майна на вказаною адресою, що належить їй на праві спільної часткової власності, як окремий об"єкт нерухомого майна, що складає одиницю без порушення його цільового призначення та визначити за нею право власності на виділену в натурі частку нерухомого майна як на окремий об"єкт нерухомого майна.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржено ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог про зміну ідеальних часток. Вважає, що суд дав невірну оцінку обставинам справи та висновкам судової будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 в будинковолодінні по АДРЕСА_1 належить 7/25 частин, а ОСОБА_1 -18/25.
Суд вірно відповідно до вимог ст. 376 ЦК України вірно визнав за ОСОБА_2 право власності на самочинні споруди.
Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на надвірні будівлі і споруди : сараї - В, в , погріб - Д, д, убиральня Д1, теплиця Ж, гараж 3.
Однак вирішення цього питання неможливо без належного закріплення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Площа земельної ділянки згідно рішення суду від 10.09.1059р. складала 1615 кв.м. На даний час земельна ділянка має самозахват 179 кв.м, а згідно даних геофізичної зйомки - 250 кв.м. (а.с. 197), яка у встановленому порядку не виділялась і не закріплювалась за сторонами .
Як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25 грудня 2006р., площа та конфігурація земельної ділянки по фактичному користуванню не відповідає розподілу, проведеному в 1959р. та даним технічного паспорта, а також не встановленням місця розташування ділянки самозахвату.
Відсутність реєстрації права на земельну ділянку, яка виявилась самозахопленою , позбавляє можливості суд здійснити її розподіл, а також споруд, що на ній розташовані, без вирішення зазначеного питання в органах місцевої виконавчої влади в порядку, визначеному ст. ст. 116, 125 ЗК України.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв передчасне рішення .
Крім того, місцевий суд не вирішив питання про реальний розподіл будинковолодіння в частині, що виділяється ОСОБА_1
За таких обставин рішення по справі підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 311 ч. 1 п.5 ЦПК України .
Суд також вийшов за межі позовних вимог в частині виділення ОСОБА_2 в натурі в окрему одиницю частини будинковолодіння за відсутності в позовній заяві таких вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ч.1 п.5, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави Полтавського області від 16 березня 2007 року скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.