Справа № 22ц-1773/ 2007                          Головуючий по 1-й інстанції

Любицысий В.О.

Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

УXВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 липня 2007 року                            м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Полтавської області у складі

Головуючого - судді Прядкіної О.В.

Суддів Дряниці Ю.В.,  Карнауха П.М.

При секретарі Ткаченко Т.І.

З участю

Адвоката ОСОБА_1

Позивача ОСОБА_2

Відповідача ОСОБА_3

Представника відповідача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_5

на рішення Семенівського районного суду Полтавського області від 19 квітня   2007 року

по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП,  а також зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

судова колегія,  заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В.,  -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2005р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним з позовом.

Вказував,  що 07 грудня 2004р. о 16 год. на автошляху Семенівна-Кременчук при виїзді із смт. Семенівка    відбулася ДТП з участю його - ОСОБА_2    ,  який керував  автомобілем ГАЗ-3307 д.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_3,  що керувала автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2. Зазначав,  що остання допустила порушення п.13.3 ПДР України,  допустивши виїзд на смугу зустрічного руху та зіткнулась з його автомобілем,  внаслідок чого йому спричинені матеріальні збитки на 10840 грн.,  які просив стягнути на свою користь,  а також витрати 350 грн. по оцінки вартості пошкоджень,  за послуги адвоката та відшкодувати 6000 грн. моральної шкоди.

В червні 2005р. до суду звернулась ОСОБА_6 ,  яка в якості пасажира знаходилась в автомобілі чоловіка ОСОБА_2 07 грудня 2004р.  та під час ДТП вдарилася головою,  лівим плечем та лівою частиною тіла,  у зв»язку з чим 13.12.2004р. зверталась до лікаря-невролога,  який встановив діагноз - черепно-мозкова травма,  струс головного мозку. 16.12.2004р. зверталась до лікаря-травматолога та вимушена була лікуватись та за станом здоров»я на кілька місяців була позбавлена можливості займатися своєю справою. Просила стягнути з ОСОБА_3   на свою користь 7000грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Семенівського районного суду   від 03 червня 2005р. позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_6   об»єднані в одне провадження.

В червні  2005р. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись з зустрічним позовом.  Зазначали,  що внаслідок зіткнення 07 грудня 2004р.   автомобілів під керуванням ОСОБА_3  та ОСОБА_2,  автомобіль ВАЗ-2107,  належний ОСОБА_5    непридатний до експлуатації і вартість відновлювального ремонту становить 14 048, 65 грн.,  а вартість автомобіля на день пошкодження становить 11 048, 18 грн.,  яку ОСОБА_5   просила стягнути з відповідача та 3000грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_3 моральний збиток 7000грн.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавського області від 19 квітня 2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 10 840грн.,  витрат на проведення оцінки вартості пошкоджень автомобіля 350 грн.,  витрат по наданню правової допомоги адвоката 1900 грн., судових витрат 117, 50 грн. та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди,  на користь ОСОБА_6  стягнуто витрат по наданню правової допомоги адвоката 400 грн., судових витрат  8, 50 грн. та 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення оскаржене ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ,  які в апеляційній скарзі просять його скасувати ,  направивши справу на новий розгляд,  посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія судців,  перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги,  прийшла до висновку,  що вона не підлягає задоволенню з таких підстав :

Відповідно до  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що  07 грудня 2004р. о 16 год. на автошляху Семенівна-Кременчук при виїзді із смт. Семенівка    відбулася ДТП з участю ОСОБА_2    , який керував автомобілем ГАЗ-3307 д.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_3,  що керувала автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2.

Згідно висновку  комплексної транспортно-трасологічної,  автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу,  невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогами. 10.1 Правил дорожнього руху привели до настання аварійних наслідків - зіткнення автомобіля ВАЗ-2107 з автомобілем ГАЗ-3307 .

Технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія ОСОБА_2    не залежала від його односторонніх дій,  в його діях відсутні будь-які невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України ,  які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв»язку з пригодою.

Місцевий суд,  даючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_2 та   ОСОБА_6 ,   вірно виходив  з  висновків зазначеної експертизи та за наявності недотримання ОСОБА_3 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху,  що призвели до  пошкодження належного позивачу транспортного засобу,  стягнув з відповідача суму  матеріального збитку.

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_3   не спростувала висновків зазначеної експертизи та не довела суду факту дотримання нею вимог ПДР.

Не заслуговують на увагу також  посилання апелянтів на те,  що вони не згодні з сумою  відшкодування матеріального збитку,  завданого власнику автомобіля ГАЗ-3307 ,  так як вони   не спростовували його висновків,  не надаючи будь-яких доказів в підтвердження ніби-то завищеного,  на їх думку,  розміру збитків

Районний суд вірно також оцінив ступінь моральних страждань позивачів ОСОБА_2 та частково задовольнив їх вимоги щодо відшкодування моральної шкоди,  а також відповідно до  ст. 84 ЦПК України  витрат на правову допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307,  308, 315 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без задоволення,  а рішення Семенівського районного суду Полтавського області від 19 квітня   2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.