Копія:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц- 1891 - 2007 р. Головуючий по 1-й інстанції:
Середа А. В.
Суддя-доповідач: Чернов С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця 26 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: - судді Чернова С.І.
Суддів: Прядкіної О.В., Карнауха П.М.
при секретарі - Колодюк О.П.
з участю адвоката -
позивача -
представника позивача - Лазоренка І.В.
відповідачів -
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою виконуючого обов'язки начальника Кременчуцької ОДПІ - Звонкова Андрія Олександровича на рішення місцевого Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року по справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції(ОДПІ) у Полтавській області до ОСОБА_2 про виселення зі службової квартири без надання іншого жилого приміщення, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року в задоволені позову відмовлено.
2
В апеляційній скарзі виконуючий обов'язки начальника Кременчуцької ОДПІ - Звонков А. О. просить рішення скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЩІК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції із додержанням норм цивільного процесуального законодавства установлено, що відповідачка працювала у позивача з 13 червня 1995 по 04 квітня 2005 року і згідно ордера № 200 отримала службову квартиру АДРЕСА_1, де проживає по теперішній час разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За таких обставин суд першої інстанції, правильно застосувавши матеріальний закон( ст.ст. 9, 125 ЖК України), вірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Постановлене у справі судове рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
3
З огляду на викладене апеляційну скаргу виконуючого обов'язки начальника Кременчуцької ОДІ 11 - Звонкова А. О. слід відхилити, а рішення суду першої інстанції від 31 травня 2007 року - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скарг виконуючого обов'язки начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області - Звонкова Андрія Олександровича - відхилити.
Рішення місцевого Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу Апеляційного суду Полтавської області може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1561/2007 Головуючий по 1-й інстанції
Поймай Ю.С.
Суддя-доповідач Прядкіна О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2007 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого - судді Прядкіної О.В.
Суддів Чернова С.І., Карнауха П.М.
При секретарі Зеленській О.І.
З участю
Адвоката ОСОБА_4
Позивача ОСОБА_5
Представника відповідачів ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 за довіреністю та в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про поділ спадкового майна та земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Першої Кременчуцької Державної нотаріальної контори т а ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину по закону і свідоцтва про право власності на 1/2 частину жилого будинку судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2003р. ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Вказував, що він в 1987р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті спадкоємцями є він та відповідачі-діти померлої. Самостійно вони розподілити спадкове майно не можуть.
Зазначав, що під час шлюбу в 1990р. він та дружина за договором обміну придбали домоволодіння по АДРЕСА_2.
2
Просив залишити за ним зазначену спадкову масу, посилаючись на те, що він постійно мешкає в М.Кременчуці, витратив багато коштів на облаштування та ремонти домоволодіння, здійснює постійний догляд за ним, а відповідачам зобов'язувався сплатити грошову компенсацію за належні їм частки - по 1/6 згідно висновків судово-технічної експертизи по 4596 грн. кожному( т.1, а.с.70-71,81).
В листопаді 2004р. ОСОБА_5 подав додаткову позовну заяву, в якій просив визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкування вкладу померлої в сумі 22861,80 грн. та щодо земельної ділянки і просив визнати за ним право на Уг частину вказаного спадкового майна, а решту розподілити по 1/3 частині між всіма спадкоємцями
(т.1, а.с. 197-198).
В липні 2003 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись до суду з зустрічним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_5 по 4322,58 грн. на користь кожного - кошти по цільовому розрахунковому чеку на ім'я померлої на загальну суму 4000 доларів США(або з врахуванням компенсації 75 284,46 рос. руб) та по 530 грн. від вартості автомобіля «Москвич», який вважали повинен бути залишений відповідачу (т.1, а.с.3-4,30-32).
Уточнивши позовні вимоги, просили також визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори 30 липня 2002р. та свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 та визнати тільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спадкоємцями зазначеного домоволодіння.
В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що їх мати 01 серпня 1977р. придбала 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_3 та в подальшому - 22.09.1990р. здійснила обмін цього будинку на спірний, а тому вважають, що це майно одноосібно належано їх померлій матері (т.1, а.с.12-13).
Ухвалою Автозаводського районного суду М.Кременчука від 25 вересня 2006р. прийнята відмова від позову ОСОБА_5 від позовних вимог в частині визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 та провадження по справі закрито в цій частині(т.2, а.с.80).
Справа слухалась неодноразово.
Рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука від 04 жовтня 2006р. позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано за ним право власності на будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною вартістю 174 230 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 за належну їй частину у спадковому майні 58 076,66 грн. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 2/3 частину вкладу, а за ОСОБА_8 на 1/3 частину вкладу після померлої ОСОБА_10
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом та свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку.
3
Додатковим рішенням цього ж суду від 05 березня 2007р. задоволені позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та на користь кожного з них стягнуто по 4322,58 грн. спадкового майна по розрахунковому чеку та по 530,47 грн. за автомобіль «Москвич», а всього по 4853,05 грн.
Основне рішення суду оскаржене ОСОБА_11 за довіреністю та в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою 30 липня 2002р. та свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2, видане ОСОБА_5 та визнати ОСОБА_8 спадкоємцем зазначеного домоволодіння, що має долю 2/3 з урахуванням подарованої їй долі ОСОБА_9, а ОСОБА_5 визнати спадкоємцем на зазначене домоволодіння, що має долю 1/3, поділити долі згідно висновками експертизи.
Посилається на те, що суд дав невірну оцінку обставинам справи, зокрема, тому факту, що спірне домоволодіння не є, на їх думку, сумісною власністю подружжя, так як його обмін здійснювався з належним ОСОБА_10 на праві особистої власності будинком, придбаним до шлюбу.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_10 з 25 квітня 1987р. перебувала в шлюбі з позивачем ОСОБА_5
До укладання цього шлюбу ОСОБА_10 згідно договору купівлі-продажу від 01.08.1977р. належала 1/2 частина будинку по АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 15), яку вона в шлюбі 22.09.1990р. по договору міни обміняла на домоволодіння по АДРЕСА_2 (т.1,а.с.14,216), яке є предметом розподілу між спадкоємцями.
Таким чином, відповідно до діючих на той час ст.ст. 22-24 КпПІтС УКраїни домоволодіння по АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5, в якому судом вірно зробив висновок про належність ОСОБА_5 1/2 частина будинковолодіння.
Посилання апелянтів в цій частині про те, що все домоволодіння належить тільки їх померлій матері, яка обміняла раніше належний їй будинок, - не заслуговують на увагу.
Інша 1/2 частина будинковолодіння підлягає розподілу в рівних долях між спадкоємцями - ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9- по 1/6 частині.
З врахуванням того, що ОСОБА_9 подарував свою частку ОСОБА_8, то остання має право на 1/3 частку в домоволодінні, а ОСОБА_5 - 2/3 частини, що вірно було визначено судом.
Місцевий суд, визнаючи право власності на все будинковолодіння за ОСОБА_5 та позбавивши права власності на спадкове майно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виходив з того, що вони проживають в інших містах, а ОСОБА_5 у, спірному домоволодінні.
4
Між тим, суд не звернув уваги на вимоги ст. 55 Закону України «Про власність» яка визначає підстави для позбавлення права власності.
Суд зазначив, що сторони не просили здійснити реального розподілу майна, хоча ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності на все спірне домоволодіння, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в свою чергу заперечували право позивача на нього.
Зробивши помилковий висновок, суд не взяв до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи щодо можливих варіантів розподілу будинку.
Місцевий суд не дотримався при цьому вимог ст.152 ЖК України щодо отримання дозволу виконкому місцевої ради та повинно оформлюватись відповідним рішенням та узгоджуватись з відповідними комунальними службами уразі, якщо це тягне здійснення будівельних робіт та перепланування та переобладнання будинку.
Не залучивши до участі в справі виконавчий комітет місцевої ради та не розглянувши конкретних можливих варіантів розподілу будинковолодіння, суд в цій частині допустив порушення процесуального права.
Тому рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука від 04
жовтня 2006р. в частині, яким позов ОСОБА_5 задоволено та визнано за ним
право власності на будинковолодіння та земельну ділянку по
АДРЕСА_2 загальною вартістю 174 230 грн. та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 за належну їй частину у спадковому майні 58 076,66 грн. слід скасувати, направивши справу в цій частині на новий розгляд з підстав, визначених ст.ст.311 п.4,5 ЦПК України.
Що стосується розподілу між спадкоємцями померлої ОСОБА_10 грошового вкладу, коштів по розрахунковому чеку та по 530,47 грн. за автомобіль «Москвич», то суд в цій частині вірно встановив обставини справи та прийняв вірне рішення, а тому в цій частині його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,311 ч.1 п.4, 5 , 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 за довіреністю та в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука від 04 жовтня 2006р. скасувати в частині визнання за ОСОБА_5 право власності на
будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною вартістю 174 230 грн. та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 за належну їй частину у спадковому майні 58 076,66 грн.
Направити справу в цій частині на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.