Справа № 2-а-119/2010 р.  

                                                                           ПОСТАНОВА   

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

             02 липня 2010 року           Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

                          головуючого судді                          Іванова А.А.

                          при секретарі                                   Дрига А.В.

        з участю: позивача                                            ОСОБА_1

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородка Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

                                                                           ВСТАНОВИВ:  

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказавши, що 02.06.2010 року інспектором з дізнання Городищенського ВДАІ Черкаської області лейтенантом міліції Слюсаром А.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.06.2010 р. серія СА №168143. В протоколі зазначено, що він, ОСОБА_1 02.06.2010 р. о 16 год.10 хв., керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21081», номерний знак НОМЕР_1  в м.Городище по вул. Миру здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 3.34 (Додаток 1), п.8.1 Правил дорожнього руху. На підставі протоколу інспектором з дізнання Городищенського ВДАІ Слюсарем А.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2010 року серія СА № 126746, в якій зазначено, що за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 3.34 (Додаток 1) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: заборонена зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).  У зв'язку з чим, на ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 255,00 гривень відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Посилаючись на незаконність таких дій в зв’язку з недоведеністю обставин вчинення правопорушення, позивач просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 02.06.2010 р. СА № 126746.    

          В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що 02.06.2010 року на нього постановою відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - за зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена». Насправді дана зупинка була вимушеною, оскільки його автомобіль заглох в зв”язку з несправністю електрообладнання, в результаті  чого він вимушений  був  здійснити аварійну  зупинку. Цю подію бачив працівник ДПС, який знаходився неподалік і підійшовши, наказав надати йому посвідчення водія та документи на автомобіль, сказавши при цьому, що він порушив  правила  дорожнього руху, а  саме: здійснив стоянку транспортного засобу  в зоні дії дорожнього знаку „Зупинку заборонено” і склав відносно нього протокол та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незважаючи на його пояснення.   З даним протоколом та постановою він не погоджується, так як  вважає, що в його діях відсутній  склад адміністративного правопорушення, постільки  він здійснив вимушену зупинку не порушуючи своїми діями правила  дорожнього руху. Просить визнати постанову незаконною та скасувати її.

       Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Черкаській області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  

       У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України у  разі неприбуття в судове засідання відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду, без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не

                                                                        -     2    -

відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів,  а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з’явилися на підставі наявних у справі доказів.    

      Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.    

      З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2010 року інспектором з дізнання Городищенського ВДАІ в Черкаській області Слюсаром А.М. складено  протокол серії СА № 168143 від 02.06.2010 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме – здійснив зупинку в зоні дії забороненого знаку 3.34 „Зупинку заборонено”, порушивши тим самим пункт  3.34 (Додаток 1), п.8.1  Правил дорожнього руху України. На підставі вказаного протоколу відповідачем також винесено постанову серії СА №126746 про накладення на позивача за вказане правопорушення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.  

        У відповідності до  пункту 3.34 (Додаток 1) Правил дорожнього руху забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).  

      Перевіривши наявність обставин, вказаних у вищезазначеному протоколі, суд дійшов до висновку, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні.  

      Відповідно до ст. 11 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом  їх переконливості.

      Відповідно ст. 71 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,

дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

      В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. ст. 251, 256 КУпАП, жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем 02.06.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суду не надано. При цьому з пояснень позивача вбачається, що працівник ВДАІ не об'єктивно визначив склад правопорушення та в односторонньому порядку розглянув всі матеріали справи, не беручи до уваги інші обставини справи. Так, позивач у судовому засіданні пояснив, що він  02.06.2010 р. у

м.Городище керуючи автомобілем «ВАЗ-21081», рухався по вул.Миру, раптом двигун автомобіля, яким керував ОСОБА_1 заглох внаслідок несправності елекрообладнання, в результаті чого останній вимушений  був  здійснити аварійну  зупинку, провівши відповідні дії в межах вимог правил дорожнього руху.

                Відповідно  до вимог  ч.2 ст.245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об’єктивного  з’ясування всіх обставин справи, правильного і справедливого її вирішення, а орган (посадова особа), яка розглядає матеріали   при розгляді справи про адміністративне  правопорушення зобов’язаний  з'ясувати  : чи  було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують  і обтяжують  відповідальність, а також інші обставини,  що мають  значення  для правильного вирішення  справи.

       Судом встановлено, що постановою відповідача СА №126746 на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно до постанови та протоколу 02.06.2010 року о 16год.10хв. в м.Городище по вул.Миру ОСОБА_1 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Встановлено, що дана зупинка була вимушеною через те, що

                                                                           -    3    -

автомобіль ОСОБА_1 заглох, в зв”язку з чим було здійснено вимушену зупинку. Крім того, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали порушення ПДР ОСОБА_1,  постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що автомобіль було зупинено саме в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена”, інспектор Слюсар А.М.  не прийняв  до уваги  пояснення позивача, не  вніс  в  протокол  даних  про очевидців  даної події, які  могли  б спростувати  вчинення  ним  адміністративного  правопорушення, не зазначив обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.  Висновки, наведені в постанові,  вважає  необґрунтованими, а постанову від 02.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення незаконною,  такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства,  оскільки інспектором ДПС ВДАІ порушено вимоги КУпАП при складанні  постанови про вчинене  правопорушення, викладені в постанові обставини не підтверджують наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

      Інших доказів, які б спростували твердження позивача, в судовому засіданні не встановлено.

      Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком)   визнається протиправна, в инна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність  , яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян, на  встановлений  порядок  управління  і  за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

        Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 не містять в собі ознак адміністративного правопорушення, поскільки  не були протиправними та винними, не посягали на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

      Таким чином, доводи позивача про те, що він не порушив пункт 3.34 (Додаток 1)  Правил дорожнього руху України відповідачем не спростовані, а тому, саме повідомлені позивачем обставини про незаконні дії інспектора ВДАІ суд вважає правдивими та достовірними, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.  

     Дане свідчить про відсутність складу правопорушення, зазначеного інспектором в протоколі та постанові, що є підставою для визнання постанови незаконною та скасування її.

      Згідно ч. 1 ст.  247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.  

      На підставі ст.247 п.1,284,288 КУпАП та керуючись ст.ст.6,10-12,17,18, 70,71, 86, 104,158-163 КАС України , суд –

                                                            п о с т а н о в и в :

  адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

   Постанову у справі про адміністративне правопорушення інспектора з дізнання Городищенського ВДАІ Слюсара А.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення СА №126746 від 02.06.2010 р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в сумі 255 грн. - скасувати.

            Провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити.

Від сплати державного мита позивач звільнений на підставі ч.4 ст. 288 КУпАП.

Копію постанови направити відповідачу.

    Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

                                                                          -        4    -

             Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Звенигородський районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою до апеляційної  інстанції.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви, або апеляційної скарги, якщо такі подані не були.

                Суддя