УХВАЛА Іменем України
27 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого Шестакової Н.В. Суддів Дяченко И.О. Філатової Є.В. При секретарі Гребенніковій И.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Сімеїзської селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною, скасування рішення та стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу та прибуття представників до суду
за апеляційною скаргою представника Сімеїзської селищної ради на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1до Сімеїзської селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною, скасування рішення та стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу та прибуття представників до суду. Постановлено визнати неправомірною бездіяльність Сімеїзської селищної ради по несвоєчасному розгляду заяв ОСОБА_1від 04 жовтня 2005 року і від 10 травня 2006 року, визнати незаконним та скасувати рішення Сімеїзської селищної ради від 20 вересня 2006 року №19 про відмову ОСОБА_1. в виділенні земельної ділянки орієнтовною площею 0,04га за адресою: сАДРЕСА_1 для дачного будівництва та обслуговування житлового будинку. Також постановлено зобов'язати Сімеїзську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути заяви ОСОБА_1. від 04 жовтня 2005 року і від 10 травня 2006 року про передачу у власність земельної ділянки та вирішити питання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,04га за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 500грн. і судові витрати.
В апеляційній скарзі представник Сімеїзської селищної ради ставить питання про скасування постанови суду в частині визнання незаконним і скасування рішення Сімеїзської селищної ради від 20 вересня 2006 року №19 з ухваленням нового рішення у зазначеній частині про відмову у позові, мотивуючи тим, що суд першої інстанції не дослідив усі фактичні обставини по справі і не надав їм належну правову оцінку, не врахував статус земельної ділянки як прибудинкової території, а також не прийняв до уваги виключну компетенцію селищної ради при вирішенні питань щодо розпорядження землею. Інші доводи про незаконність постанови суду в частині визнання неправомірною бездіяльності Сімеїзської селищної ради щодо несвоєчасного розгляду заяв ОСОБА_1від 04 жовтня 2005 року і від 10 травня 2006 року, покладення зобов'язання на Сімеїзську селищну раду розглянути зазначені заяви і стягнення моральної шкоди апеляційна скарга не містить.
Справа №22-а-1543/2007р. Головуючий в 1 інстанції Романенко В.І.
Доповідач Шестакова Н.В.
У письмових запереченнях позивачка зазначила, що доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, позивачку та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов у частині визнання незаконним і скасування рішення Сімеїзської селищної ради від 20 вересня 2006 року №19, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів того, що земельна ділянка, яку просила виділити позивачка, є прибудинковою територією і не може бути їй виділена для дачного будівництва та обслуговування житлового будинку.
Колегія суддів погоджується із висновками суду про обгрунтованість позову в частині визнання незаконним і скасування рішення Сімеїзської селищної ради від 20 вересня 2006 року №19.
Як свідчать матеріали справи, оскарженим рішенням селищної ради (а.с.42) позивачці було відмовлено у виділенні земельної ділянки за вищезазначеною адресою на тій підставі, що ця земельна ділянка входить у прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1
У засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що у селищної раді тільки проводиться робота щодо визначення меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 (а.с.99,об.).
Відповідно до ст. 118 ЗК України питання про виділення земельних ділянок для . наступної безоплатної приватизації вирішує орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування залежно від того, розташована земельна ділянка за межами чи в межах населеного пункту; у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність питання вирішується у судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що дійсно у компетенції селищної ради знаходиться питання про передачу у власність земельної ділянки, яка розташована у межах селища. Разом з тим компетенція органу місцевого врядування не виключає судового розгляду відносно законності його рішення, що передбачено п.11 ст.118 ЗК України і ст.ст.2,3 КАС України, які встановлюють можливість оскарження у судовому порядку рішень суб'єкта владних повноважень, у тому числі органу місцевого самоврядування.
Принцип змагальності сторін, який встановлений у ст.ст. 11,71 КАС України, передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст.24 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації. Тобто відповідач, який заперечував проти позову, повинен був надати докази того, що земельна ділянка, на яку претендує позивачка, входить у прибудинкову територію багатоквартирного будинку.
Приймаючи до уваги те, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів зазначених обставин, посилаючись тільки на план земельної ділянки (а.с. 18), колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду в оскарженій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 195,198,200 КАС України, колегія
суддів.
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Сімеїзської селищної ради залишити без задоволення, а постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.