УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця „02" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Панкова М.В.
Суддів: Шаповалової О.А. Белинчук Т.Г. При секретарі: Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Роздольненської центральної районної лікарні про відміну наказів ЦРЛ № 32, 36, 37, 39, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Роздольненської ЦРЛ про відміну наказів:
· № 32 від 10 березня 2005 року про накладення дисциплінарного стягнення догана;
· № 36 від 10 березня 2005 року про усунення від роботи;
- № 37 від 14 березня 2005 року про зарахування 11 березня 2005 року як прогулу;
- № 39 від 16 березня 2005 року про звільнення на підставі ст. 40 п. 7 КЗпП України;
поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що перебуваючи в черговій відпустці з 08 лютого 2005 року по 11 квітня 2005 року, 10 березня 2005 року зайшла на роботу для вирішення питання по відпустках, однак у неї відбувся конфлікт з головним лікарем ЦРЛ, який безпідставно звинуватив її в знаходженні в стані алкогольного сп'яніння, по його наказу було складено акт медичного огляду, в якому було встановлено стан алкогольного сп'яніння, однак зазначений огляд не проводився і вона при огляді та складенні акту присутня не була. На підставі зазначеного акту її незаконно звільнили з роботи, чим заподіяли моральну шкоду.
Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2007 року в задоволенні позовних вимогОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено у строгій відповідності з нормами трудового
Справа № 22-ц- 4233/2007 р Головуючий суду першої інстанції:
Крючков І.І.
Доповідач: Белинчук Т.Г.
законодавства, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що підстав для відміни наказів та поновлення на роботі не має. Крім того, позивачка не надала суду допустимих доказів тих обставин на які він посилається як на обґрунтування своїх позовних вимог
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі появи на роботі в нетверезому стані.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходилася в трудових стосунках з відповідачем та працювала в Роздольненоскої ЦРЛ на посаді начальника відділу кадрів.
Згідно наказу № 32 від 10 березня 2005 року за відсутність на роботі більш трьох годин протягом робочого дня без поважних причин 9 березня 2005 року об'явлена догана. 9 березня 2005 року визначений прогулом (а.с. 31).
Згідно наказу № 36 від 10 березня 2005 року ОСОБА_1. була усунена від роботи у зв'язку з появою на роботі у нетверезому стані на підставі статті 46 КЗпП України (а.с. 32).
Наказом № 37 від 14 березня 2005 року за відсутність на роботі більш трьох годин протягом робочого дня без поважних причин 11 березня 2005 року, вказаний день визначений прогулом (а.с. 33).
Наказом № 39 від 16 березня 2005 року за появу на роботі в нетверезому стані 10 березня 2007 року ОСОБА_1. звільнена з роботи по п.7 статті 40 КЗпП України з 16 березня 2005 року (а.с. 29).
Факт знаходження позивачки в нетверезому стану підтверджений протоколом медичного огляду № 473 від 10 березня 2005 року, за висновками якого встановлений факт алкогольного сп'яніння (а.с. 27).
Профспілковий комітет Роздольненської ЦРЛ дав свою згоду на звільнення ОСОБА_1., про що свідчить виписка з протоколу № 6 засідання ПК ЦРБ від 14 березня 2005 року.( а.с. 34-35), на що є посилання у наказні № 39 про звільнення.
Таким чином, доказів порушення закону при звільнені позивача не встановлено.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на те, що в період звільнення вона знаходилася в щорічної відпустки, у зв'язку з чим вважає свої звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними. Проте вказані обставини не відповідають фактичним обставинам по справі та є не обґрунтованими.
Так., наказом № 56 від 14 лютого 2005 року ОСОБА_1. була надана щорічна відпустка за період 14.04.2002 р. по 17.04.2003 р. і період 17.04.2003 р. по 17.04.2004 р. з 8 лютого 2005 року. ( а.с. 22) Кінцевий термін відпустки та її тривалість у календарних днях не вказані. Наказом № 491 від 10.10.2006 року скасований наказ № 56 від 14.02.2006 року „ Про надання відпустки ОСОБА_1." (а.с. 103).
Підставою для видання наказу про відпустку є заява робітника та його право на відпустку. У своїй заяві ОСОБА_1. просила надати їй відпустку тільки за період 2003-2004 р. з 8 лютого 2005 року( а.с. 20, 59). Позивачка суду апеляційної інстанції підтвердила, що вона писала одну заяву на відпустку.
Дарма що існував наказ про відпустку з 08.02.2005 року ОСОБА_1. продовжувала виконувати свої трудові обов'язки, про що свідчить табель обліку робочого часу на лютий та березень 2005 року, та отримала за вказаний час заробітну плату. Таким чином, фактично у щорічної відпустці позивачка не перебувала. У в'язку з чим, не має підстав аналізувати період тривалості відпустки за наказом № 56.
Крім того, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1. у КРУ в АР Крим була проведена перевірка діяльності Раздольненської ЦРБ, та підтверджений факт нарахування заробітної
плати на лютий-березень 2005 року ОСОБА_1., про що складений акт № 04-21\53 від 09.12.2005 року, виписка з якого залучена до матеріалів справи. ( а.с. 104)
Посилання апелянта, що причинами її звільнення є неприязні особисті стосунки з головним лікарем ЦРЛ суперечать матеріалам справи
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.