УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 19 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Луніна С.В.
Суддів Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретарі Урденко Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Лівадійської селищної ради, 3-я особа -дочірнє підприємство „Зарема-Юг" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема" про скасування рішення Лівадійської селищної ради та визнання права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення № 47 9-ої сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради від 13 грудня 2006 р. в частині надання дозволу на складання проекту відводу в оренду додаткової земельної ділянки площею 0, 0225 га ДП „Зарема -Юг" ТОВ „Зарема" для реконструкції бази відпочинку під готель за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Юності, район б № 3.
Визнано неправомірним та скасовано рішення № 23 11-ої сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради в частині відмовиОСОБА_1. у наданні дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0, 01 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і прийняття нового рішення з задоволенням позову в частині відмови позивачеві у позові про визнання права власності на земельну ділянку орієнтованою площею 0, 01 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання Лівадійської селищної ради дати дозвіл на складання проекту відводу спірної земельної ділянки, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог матеріального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядку (процедури) оформлення права власності на земельну ділянку, встановленої статтею 118 Земельного кодексу України, і це питання не вирішувалося Лівадійською селищною радою.
Справа № 22-ц-3442/2007 Головуючий по першій інстанції
Слєзко Т.В.
Доповідач Новіков Р.В.
Вказані висновки суду відповідають матеріальному закону: зокрема, положенням частин 6-8, 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України, відповідно до яких громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Тому, вирішення питання про надання у власність земельної ділянки саме у судовому порядку є лише правовою можливістю, що надається зацікавленої особі виключно за наявності обставин, які свідчать про дотримання нею вищевказаних положень матеріального закону.
Неврахування вище зазначеного, на чому, по суті, наполягає апелянт, означає фактичне ігнорування встановленого порядку надання земельної ділянки у власність.
Але, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд ніяким чином не уповноважений підмінювати своїми рішеннями діючі компетентні державні органи та органи місцевого самоврядування: це абсолютно неприпустимо.
Оскільки позивачем дійсно не дотриманий зазначений порядок надання земельної ділянки у власність, його право, на цей час, не вважається порушеним, а тому і поновленню та захистові не підлягає.
Що стосується позову Браніштова в частині зобов'язання Лівадійської селищної ради дати дозвіл на складання проекту відводу спірної земельної ділянки, слід зважати на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги заявлені у січні 2007 р. в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в ому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в зазначеній оскаржуваній частині є не реалізація або захист майнових прав позивача у цивільно-правових відносинах, а вимоги до суб'єкта владних повноважень про зобов'язання дати дозвіл на
Справа № 22-ц-3442/2007 Головуючий по першій інстанції
Слєзко Т.В. Доповідач Новіков Р.В.
складання проекту відводу спірної земельної ділянки. Ці повноваження безпосередньо стосуються саме управлінської діяльності Лівадійської селищної ради.
Все наведене, у сенсі статей 3, 17 КАС України, свідчить про наявність публічно-правового спору сторін і унеможливлює розгляд позовних вимог у порядку, який пропонував позивач та запровадив суд першої інстанції.
Тому юрисдикція щодо розгляду справи у вказаній частині є адміністративною, а не цивільною, визначеною частиною 1 статті 15 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають в порядку цивільного судочинства, справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
До того ж, відповідно до статті 16 ЦПК України, частини 3 статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на наведене, є процесуальні підстави для скасування судового рішення в цій частині, оскільки, дійсно, справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалося, а тому й апеляційному перегляду, виходячи з положень частини 1 статті 303, частин 1,2 статті 11 ЦПК України,-не підлягає.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 310, 205, 313, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України , колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2007 р. в частині відмовиОСОБА_1. в позові про зобов'язання Лівадійської селищної ради дати дозвіл на складання проекту відводу скасувати і провадження в цій частині закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Роз'яснитиОСОБА_1., що розгляд такої справи належить до юрисдикції адміністративного суду, в порядку адміністративного судочинства.
В решті рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Справа № 22-ц-3442/2007 Головуючий по першій інстанції
Слєзко Т.В. Доповідач Новіков Р.В.