АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11а -707                                                     Головуючий в 1 інстанції Крисанова В. В.

Категорія ст. 307,315,317 КК                                   Доповідач Грушицький А.А

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі

головуючого судді    Годуна В.А.,

суддів   Калініченко І.С., Грушицького А., з участю прокурора   Литвиненко О.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1, прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок місцевого Іванівського районного суду від 18 квітня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ф. України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 54 років позбавлення волі,

з конфіскацією всього майна,

за ч. 2 ст. 315 КК України на 5 років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 317 КК України на 5 років позбавлення волі з

конфіскацією всього майна,

а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, на 5 років

6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна з поміщенням до

кримінально - виконавчої установи.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в доход держави в сумі 200,08 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком суду засудженого визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин:

Восени 2005 року на пустирі смт. Нижні Сірогози Херсонської області ОСОБА_2 зірвав дикорослі коноплі, які вдома АДРЕСА_1 висушив, частину подрібнив та зберігав з метою незаконного збуту до моменту вилучення працівниками міліції - 6 січня 2006 року, а також збував безоплатно шляхом пригощання неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим незаконно придбав, виготовив та зберігав з метою збуту, незаконно збув неповнолітнім особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс висушений, вагою 23, 6 гр.

Протягом 2005 року, за місцем свого проживання АДРЕСА_1, схиляв неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вживання наркотичних засобів шляхом пригощання для паління, а також надав приміщення літньої кухні неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для вживання наркотичних засобів шляхом паління.

У апеляціях:

адвокат ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового та судового слідства, порушила питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Прокурор, посилаючись на необґрунтованість мотивувальної частини вироку, просить виключити з неї зазначені судом пом'якшуючі обставини - позитивну характеристику засудженого за місцем проживання, та стан здоров'я його матері.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора на підтримку доводів апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до слідуючого.

Згідно з вимогами ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, тощо.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватися у вироку у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Як видно з матеріалів справи, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5,ОСОБА_4, в ході судового слідства, наполегливо відмовлялися від своїх показань на досудовому слідстві, стверджуючи що були вимушені обмовити засудженого у вчиненні злочину. Належним чином ці їх твердження судом не перевірені, а також не наведено переконливих мотивів з яких суд приймає до уваги лише первинні показання зазначених свідків, і кладе їх в основу обвинувального вироку.

У відповідності зі ст. 64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Дійшовши висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, судом не досліджено наявність умислу засудженого на збут наркотичних засобів, а також такі обставини як великий або особливо великий їх розмір, спосіб розфасовки, поведінка ОСОБА_2, чи вживає він наркотичні засоби, можливість виготовлення наркотичного засобу для особистого вживання.

Також поза увагою суду залишилося дослідження суб'єктивної сторони злочину передбаченого ст. ст. 315 ч. 2,317 ч. 2 КК України.

З огляду на наведене, погоджуючись з доводами, викладеними у апеляції адвоката, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає

скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду належить усунути допущені порушення закону і в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення.

З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила :

апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи та адвокатаОСОБА_1 задовольнити.

Вирок місцевого Іванівського районного суду від 18 квітня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд місцевий Генічеський районний суд Херсонської області.