Справа № 11а-706 2007 р. Головуючий у першій інстанції Дічакова Т.І.
Категорія: ч.З ст. 187 КК України Доповідач: Годун В.А.
УХВАЛА Іменем України
3 липня 2007 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі головуючого- Годуна В.А. суддів - Литвиненко І.І., Калініченко І.С. з участю прокурора - Литвиненко О.О. засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 березня 2007 року
встановила:
Цим вироком засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 23 листопада 1999 року за ч.2 ст. 81, ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на два роки, звільнений 09 червня 2000 року на підставі Закону України «Про амністію» від 11 травня 2000 року 29 травня 2001 року ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з конфіскацією майна, звільнений 19 березня 2005 року у зв'язку із закінченням строку відбування покарання
за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років
за ч.З ст.187 КК України до позбавлення волі строком на сім років з
конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи із конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Міра запобіжного заходу - взяття під варту з 10 березня 2006 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого:
22 березня 2002 року за ч.2 ст.141, ч.З ст. 185, ч.2 ст. 140, ч.З ст. 185, ст.42 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років, звільнений 2 грудня 2005 року умовно-достроково на шість місяців один день за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на три роки за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки за ч.З ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України, приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 22 березня 2002 року і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - взяття під варту з 23 грудня 2006 року.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Крім того, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області - 152 гривні 99 копійок за проведення експертизи.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
5 березня 2006 року, близько 14-ї години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці Радянській в с.м.т. Калінінське Великоолександрівського району Херсонської області, за попередньою змовою між собою, відкрито, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, заволоділи грошима потерпілого ОСОБА_4 в сумі 84 гривні, чим спричинили останньому шкоду на вказану суму.
Крім того, 5 березня 2006 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою
змовою між собою, проникли до будинку АДРЕСА_1, де із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я, напали на ОСОБА_3, та заволоділи його майном на загальну суму 132 гривні 50 копійок, чим спричинили потерпілому шкоду на вказану суму.
Крім того, 19 липня 2006 року, близько 5 години 30 хвилини, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, таємно, повторно, викрав майно потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 685 гривень, чим спричинив потерпілому шкоду на вказану суму.
Крім того, в червні 2006 року ОСОБА_2, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого, в подальшому переніс і незаконно зберігав за місцем свого проживання, АДРЕСА_3, речовину, яка відповідно до висновку експертизи являється вибуховою речовиною.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції справу розглянуто однобічно та неповно, просить вирок суду скасувати.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора який просив вирок
залишити без змін, засудженого, який підтримав свою апеляцію, в тому числі і під час надання йому останнього слова, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, які спростовують доводи апеляції засудженого щодо його непричетності до злочинів за які його засуджено.
Так, вина ОСОБА_1 по епізоду вчинення грабежу відносно ОСОБА_4, підтверджується показами самого потерпілого, даними ним під час проведення досудового слідства і яким судом дана належна правова оцінка. Зокрема потерпілий ОСОБА_4 показав, що 5 березня 2006 року, близько 14 години, повертаючись з магазину, на вулиці Радянській в с.м.т. Калінінське, його перестріли засуджені, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, і попросили гроші, він дав їм десять гривень. Після чого ОСОБА_1 вдарив його в обличчя кулаком та сковородою. Коли він впав, ОСОБА_2 його тримав, а ОСОБА_1 забрав з кишені 84 гривні. (т.1 а.с.9)
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 5 березня 2006 року отримала пенсію та відправила свого чоловіка ОСОБА_4 в магазин. Повернувшись, він розповів, що його побили ОСОБА_2і ОСОБА_1 та забрали гроші.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 5 березня 2006 року бачила, як обидва засуджених билися з якимось чоловіком. Через деякий час, ОСОБА_6 розповіла, що побили її чоловіка.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 5 березня 2006 року, близько 14 години 30 хвилин, він почув гавкіт собаки, відчинивши двері, побачив двох чоловіків, які були в п'яному вигляді. Вони хотіли зайти в будинок, але він їх не впустив. Засуджені почали вимагати у нього самогон або гроші, на що він їм відмовив. Після чого, ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя, від даного удару він впав. Обидва засуджених переступили через нього і увійшли до будинку, почали обшукувати приміщення. Знайшовши туфлі коричневого кольору та продукти харчування, забрали їх. Він просив залишити йому речі, які вони забрали, але у відповідь засуджені почали його бити.
З протоколу огляду, виявлення та вилучення вбачається, що в домоволодінні ОСОБА_8 були виявлені чоловічі черевики коричневого кольору. ОСОБА_8 не змогла пояснити звідки вони з'явилися у її будинку (т.1а.с.27)
Відповідно до висновку експертизи, у ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потяги за собою короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с.36)
Крім того, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту нанесення ударів потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку покази потерпілих, оскільки вони є послідовними та узгоджуються з іншими доказами зібраними по справі. Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ч.З ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Що стосується призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, то на думку колегії суддів, воно призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, а
саме те, що ОСОБА_1 вчинив злочини, маючи непогашену та не зняту в установленому законі порядку судимість, а ОСОБА_2 в період умовно-дострокового звільнення, їх незадовільні характеристики, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Покарання засудженим призначено в межах санкції статей. Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання є достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для призначення більш м'якого покарання колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок
Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.