УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року   09 серпня    колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Лугового М.Г.,

суддів - Безверхого О.М., Сахнюка В.Г.,

з участю прокурора - Шульги Л.О., засудженого -ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_1. на вирок Зарічного районного суду м. Суми   від  21 травня    2007 року, яким :

ОСОБА_1,    1980 року народження, раніше   судимий 07.12.2001 р. за ч 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі.

Постановлено стягнути зОСОБА_1. в солідарному порядку з засудженими ОСОБА_2. і ОСОБА_3 на користьОСОБА_4. на відшкодування 8580 грн. - матеріальної шкоди та 3000 грн. - моральної шкоди.

Згідно з вироком судуОСОБА_1. визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах:

10 травня 2006 року близько 15 години ОСОБА_2., ОСОБА_3., засуджені вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2006 року, разом з ОСОБА_1. в кафе - барі „Ріо", розташованого по вул. Петропавловська, 117 в м. Суми, за попередньою змовою запропонували ОСОБА_4. придбати автомобіль ВАЗ 21103, який їм не належав. ОСОБА_1., видаючи себе за нотаріуса ОСОБА_5., склав договір на посередницькі послуги і отримав відОСОБА_4. гроші в сумі 10080 грн. Заволодівши злочинним шляхом вказаною сумою грошей, ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1. поділили їх між собою.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1. вважає, що судом не в достатній мірі було враховано пом'якшуючі обставини. Зазначає, що у нього на утриманні малолітня дитина - інвалід, дружина, яка не працює. Крім того, він сам має поганий стан здоров'я. А тому, прохає вирок суду змінити та пом'якшити і призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши ст. 69 КК України.

Вислухавши доповідь судді, поясненняОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію та прохав застосувати до нього Закон України „Про амністію", згідно його заяви, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення та застосування акту амністії, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи вказаної апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Дійшовши обґрунтованих висновків про доведеність винностіОСОБА_1. у скоєнні за описаних у вироку обставин злочинних діянь, вірно кваліфікованих за ч. 2 ст. 190 КК України, суд також прийняв умотивоване рішення й щодо призначення йому покарання відповідно до положень ст. 65 КК України.

На думку колегії суддів призначене ОСОБА_1 покарання за видом та розміром відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого. Судом при цьому у повному обсязі були враховані і обставини, що пом'якшували покарання. А тому призначене йому покарання є справедливим і підстав для його пом'якшення немає.

Справа № 11-559                                                   Головуючий у першій інстанції Бондар C.O.

Категорія ч.2 ст. 190 КК України                                                Доповідач - Безверхий О.М.

2

Разом з тим після надходження справи до апеляційного суду засуджений ОСОБА_1. подав заяву з клопотанням про застосування до нього акту амністії, оскільки він є хворим на туберкульоз. А відповідною медичною довідкою у справі підтверджується, що ОСОБА_1. дійсно хворіє на туберкульоз диспансерної категорії 1. Тобто від підпадає під дію ст. 1 п. „є" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

Тому, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.

На підставі ст. 1 п. „є" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, який набрав чинності 9 червня 2007 року, звільнити засудженогоОСОБА_1. від призначеного за цим вироком покарання.