Справа № 22-ц-1011 2007 р.                       Головуючий у 1-й інстанції    Собина О.І.

Категорія 38                                                   Суддя-доповідач                    Данильченко Л.О.

УХВАЛА

 іменем України

09 серпня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Смирнової Т.В. суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О. з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П., та осіб, які беруть участь у справі -ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., адвокатаОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах неповнолітніх Сумської міської ради, відділ реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, зацікавлена особа : ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., поясненняОСОБА_2. і адвоката ОСОБА_4., підтримавших доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_1., ОСОБА_3., дослідивши матеріали справи , колегія суддів , -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулась до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її донька ОСОБА_2, перебуваючи в шлюбі з відповідачем, народила доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

В 1992 році шлюб було розірвано, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5. померла. Дитина залишилася проживати з бабусею ОСОБА_1.

Рішенням виконавчого комітету Зарічного районної в м. Суми ради від 20 вересня 2001 року ОСОБА_1. призначена опікуном над неповнолітньою онукоюОСОБА_3

Оскільки відповдач не приймає участі у вихованні доньки, не надає матеріальної допомоги, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, то позивачка просила позбавити його батьківських прав.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені.

2

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2, 1969 року народження, відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

Відповідачем була подана заява про перегляд заочного рішення, однак ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2007 року дана заява залишена без задоволення. В ухвалі суд зазначив, що відповідач був належним чином повідомлений про час розгляду справи, і причини відсутності відповідача суд не визнав поважними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права.

Апелянт зазначає, що після смерті матері дитини він не ставив питання про зміну місця проживання дитини лише з-за того, що донька звикла проживати в сім'ї бабусі і він не хотів її психічного травмування. Але він ніколи не забував про доньку, за його дорученням його мати регулярно передавала грошові кошти дитині. Про заборгованість по аліментам він не знав, так як передавав кошти в добровільному порядку, а тепер погашає і заборгованість.

Апелянт зазначає також, що він і його мати постійно спілкуються з дитиною, вона приходить до них у квартиру і сама, і з друзями, він як батько допомагав доньці у навчанні.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не приймає участі в її утриманні, що підтверджується довідкою відділу ДВС про несплату аліментів, висновком служби у справах неповнолітніх, показаннями свідків.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з слідуючого.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимоги матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

3

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народила доньку ОСОБА_3(а.с.8,9).

21 квітня 1992 року шлюб між ОСОБА_5. та ОСОБА_2. був розірваний (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5. померла, (а.с.19).

Рішенням виконавчого комітету Зарічного районної в м. Суми ради № 158 від 20 вересня 2001 року ОСОБА_1. призначена опікуном над неповнолітньою онукоюОСОБА_3 (а.с.20).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2. був неодноразово судимий за скоєння злочинів: у 1993, 1994, 1995, 1999, 2002, 2004 роках (а.с. 14).

Також встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 серпня 2005 року зОСОБА_2., який на той час відбував покарання, були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3на користь її опікуна ОСОБА_1. (а.с. 11-12), але за період з вересня 2006 року по лютий 2007 року аліменти не отримувались позивачкою (а.с. 13).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта з приводу того, що він постійно спілкується з донькою, допомагає їй в навчанні, надає матеріальну допомогу, оскільки апелянт не надав на підтвердження цього достатніх і переконливих доказів.

Навпаки, ці доводи спростовуються зібраними у справі доказам, а саме: довідкою ДВС про несплату аліментів, висновком служби у справах неповнолітніх, показаннями свідків, і це вірно враховано судом першої інстанції.

Так, мати відповідача, ОСОБА_5 в засіданні суду першої інстанції підтвердила ту обставину, що її син не може матеріально утримувати доньку, оскільки нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, не може знайти роботу. Вона як бабуся, більше спілкується з онукою і надає онуці матеріальну допомогу з своєї пенсії (а.с. 71).

Допитана в якості свідка ОСОБА_3також пояснила суду першої інстанції, що після того, як батько звільнився з місць позбавлення волі, у них

4

немає ніяких стосунків, батько не запитує про її справи, грошей він їй ніколи не давав особисто, тільки бабуся з її пенсії допомагає. З подарунків батько подарував відкритку, зображення доньки і шкатулку. Грошовий перевод 200 грн. батько перевів перед самим судовим засіданням. З батьком вона не хоче спілкуватись, так же як і він з нею, а з бабусею вона спілкується часто, бабуся їй регулярно допомагає матеріально (а.с. 69-70).

В апеляційній інстанції, в зв'язку з досягненнямОСОБА_3 повноліття, змінено її процесуальне положення зі свідка на зацікавлену особу.

ОСОБА_3 підтвердила, що бажає позбавлення батька відносно неї батьківських прав, підтвердила, що батько ніколи нею не цікавився, не займався вихованням, а матеріальну допомогу їй надавала його мати.

Доводи апелянта з приводу того, що він постійно допомагав доньці у навчанні, спростовуються поясненнями його доньки, оскільки відповідно до її пояснень, це було всього два рази, коли вона просила батька намалювати завдання в інститут (а.с. 74, зворот).

Будь-яких інших доказів про те, що він дійсно приділяв дитині батьківську увагу, апелянтом не надано.

Посилання апелянта на те, що донька добре спілкується з його матір'ю, приходить в гості, мати їй допомагає матеріально, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ця обставина не свідчить про те, що сам ОСОБА_2. особисто виконує свої батьківські обов'язки, і це не звільняє його від їх виконання.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_2. протягом тривалого часу перебував у місцях позбавлення волі

Це також не свідчить на користь апелянта, і не підтверджує, а навпаки, спростовує його доводи про те, що він не ставив питання про зміну проживання дитини лише враховуючи інтереси дитини, щоб її не травмувати, і що він постійно спілкується з донькою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів враховує, що позов заявлено і рішення судом першої інстанції було постановлено під час неповноліття ОСОБА_3., а в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 просила оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам, постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду.

5

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.