Справа № 22-ц-707 Головуючий у 1-й інстанції Лебедько М.М.
Категорія 19 Суддя-доповідач Батюк А.В.
УХВАЛА
іменем України
08 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Батюка А.В., Хвостика С.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,
та осіб, які приймають участь у справі : позивачки ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 3 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи , які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, закрите акціонерне товариство "Страхова Інкомстрах" про стягнення 2618,17 грн. матеріальної шкоди і 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди, -
Встановила :
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. не погоджується з рішенням суду, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з нього на користь позивачки 2200 грн. матеріальної шкоди, 1200 грн. моральної шкоди , 30 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення , 54 грн. витрат по оплаті судового збору, 350 грн. витрат на правову допомогу.
В своїх доводах апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Вважає, що він не повинен відшкодовувати матеріальну шкоду, а розмір моральної шкоди, яка стягнута судом на користь позивачки не відповідає тим моральним стражданням, які вона отримала.
Тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким щодо стягнення матеріальної шкоди відмовити, а моральну шкоду стягнути в меншому розмірі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із слідуючих підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
2
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода , завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Із матеріалів справи вбачається , що 05 жовтня 2006 року на перехресті вулиць Вирівська, Батуринська м. Конотоп внаслідок порушення ОСОБА_2. п. 16.11 Правил дорожнього руху України сталося зіткнення транспортних засобів автомобілів "Форд-Єскорт" і ВАЗ 2107.
Згідно висновку спеціаліста Сумського відділення Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса вартість матеріальної шкоди становить 4876 грн. 85 коп., яка складається із вартості ремонтно-відновлюваних робіт - 2452 грн., вартості матеріалів - 312 грн., вартості деталів - 1029,18 грн., втрати товарної вартості - 1083,59 грн. (а.с. 8-12).
Всупереч ст. 60 ЦПК України ОСОБА_2. іншого суду не довів.
07.11.2006 року страхова компанія "Інкомстрах" виплатила позивачці 2676,85 грн. страхового відшкодування (а.с. 88, 89).
За таких умов суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог і стягнув з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2200 грн.
При цьому слід врахувати, що при відсутності договору страхування взагалі б повністю несла матеріальну відповідальність винна особа.
Вирішуючи спір в частині відшкодування позивачці моральної шкоди, суд теж з достатньою повнотою дослідив докази в справі та дав їм належну оцінку згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України.
При визначення розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 1200 грн. місцевий суд належним чином врахував характер і обсяг страждань позивачки та їх негативні наслідки, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості. Враховано, що було пошкоджено особисте майно, виникли додаткові матеріальні витрати, змінився звичайний спосіб життя, тощо.
Тому доводи апелянта, що розмір моральної шкоди не відповідає моральним стражданням позивачки є безпідставними і не заслуговують на увагу.
Рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 3 квітня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.