КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-22510/08                                                                     Головуючий у І інстанції  Черноліхов С.В.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:                        

головуючого – судді               Коротких А.Ю.,

                  суддів                     Глущенко Я.Б.,

                                            Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, –

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2008 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії неправомірними та зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з липня по грудень 2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення (а.с.8).

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Оскільки предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за період з липня по грудень 2007 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», саме з моменту визнання змін до ст. 6 вказаного закону неконституційними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову частково.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області – залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя                             Коротких А.Ю.

          Судді:                             Глущенко Я.Б.

                                    Федорова Г.Г.