Судове рішення #10025150

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя  в  першій інстанції – Качур І.А.                                            Справа №2а-1992/09/2670

Суддя-доповідач – Цвіркун Ю.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 червня  2010 року                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;

суддів         –                 Зайця В.С.,

                                Земляної Г.В.,

при секретарі –  Коваленку Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за  апеляційними скаргами  Державної митної служби України та  Київської регіональної митниці на постанову  Окружного адміністративного суду міста Києва  від  08 липня  2009 року  у справі за позовом  ОСОБА_4 до  Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про  скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а:

 

ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4., позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про  скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від  08 липня  2009 року  позов задоволено, скасовано наказ Київської регіональної митниці «Про звільнення ОСОБА_4» від 08.01.2009 року №02-к. та наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 року №2789-к «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_4 з посади інспектора відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень  Київської регіональної митниці, поновлено ОСОБА_4. на посаді інспектора відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень Київської регіональної митниці.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від  08 липня  2009 року, Київська регіональна митниця та Державна митна служба України звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно наказу №99 від  28 лютого 2005 року ОСОБА_4. була прийнята на посаду інспектора  поштового відділу Київської регіональної митниці.  У грудні цього ж року назву відділу було змінено на  «відділ митного оформлення  міжнародних поштових відправлень».

Наказом від №949 від  17 жовтня  2009 року «Про  ліквідацію, скорочення та реорганізацію» було ліквідовано структурні підрозділи Київської регіональної митниці та скорочено штатну чисельність підрозділів, у тому числі і відділ митного оформлення міжнародних поштових відправлень.

На підставі подання Київської регіональної митниці наказом Державної митної служби України від 24 грудня 2008 року №2789-к «Про звільнення» ОСОБА_4. – інспектора відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень Київської регіональної митниці було звільнено у зв’язку з скороченням штату відповідно до п. 1 статті 40 КзпП України.

В силу наказу Київської регіональної митниці №2 від 08 січня 2009 року          ОСОБА_4. вважається звільненою з посади згідно листка  непрацездатності від 24 грудня 2008 року №110662.

Як вбачається з довідки Управління  праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації №572 від 15 квітня  2009 року, ОСОБА_4.  перебуває на обліку, як одинока мати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Згідно із частиною 3 статті  184 КзпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. 

Судом встановлено, що роботодавцю було відомо про статус ОСОБА_4 – як одинокої матері, що, зокрема, підтверджується  викладеним у п.2 наказу Київської регіональної митниці №02-к від 08.01.2009 року «Про звільнення ОСОБА_4.» про виплату компенсації за 28 календарних днів невикористаної додаткової відпустки (ст. 19 Закону України «Про відпустки») за 2005-2008 роки (а.с. 39).

Отже, наказ Державної митної служби України від 24.12.2008 року №2789-к «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_4 та наказ Київської регіональної  митниці №02-к від 08.01.2009 року «Про звільнення ОСОБА_4.» винесені з порушенням вимог законодавства України та є незаконними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

При цьому суд звертає увагу на положення статті 2 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд враховує положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів

                   

у х в а л и л а:

Апеляційні  скарги   Державної митної служби України та  Київської регіональної митниці залишити   без задоволення.

Постанову   Окружного адміністративного суду міста Києва  від  08 липня  2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                

Судді:                                            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація