КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя в першій інстанції – Олійник В.П. Справа №2-а-1520/09
Суддя-доповідач – Цвіркун Ю.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
при секретарі – Коваленку Я.С.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2009 року у справі за позовом Ніжинського міськрайонного прокурора до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, третя особа – ОСОБА_4, про визнання рішення незаконним,
в с т а н о в и л а:
Ніжинський міжрайонний прокурор (далі – Прокурор, позивач) звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до виконавчого комітету Ніжинської міської ради (далі – ВК Ніжинської міської ради, відповідач), третя особа – ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4.), про визнання рішення незаконним.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2009 року позов задоволено, визнано незаконним рішення ВК Ніжинської міської ради №227 від 24 травня 2007 року «Про дозвіл на проектування, будівництво для громадян, підприємств та організацій в квартирах, в частині надання дозволу ОСОБА_4, запроектувати реконструкцію частини горища житловому будинку №2-а по вулиці Гоголя міста Ніжина Чернігівської області під мансардний поверх.
Не погоджуючись з постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, ОСОБА_4 звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 24 травня 2007 року №227 дозволено гр. ОСОБА_4, яка проживає по АДРЕСА_1, запроектувати реконструкцію частини горища у житловому будинку АДРЕСА_1 під мансардний поверх, враховуючи згоду співвласників цього будинку і балансоутримувача КП СЕЗ.
17 квітня 2009 року Ніжинським міжрайонним прокурором внесено протест на рішення ВК Ніжинської міської ради №227 від 24.05.07 року «Про дозвіл на проектування, будівництво для громадян, підприємств та організацій, переобладнання в квартирах», в якому прокурор вимагає скасувати дане рішення з підстав невідповідності ст. 369 ЦК України.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, належить, згідно з пунктом 15 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Крім того, частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Як зазначено у статті 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Судом встановлено, що горище є допоміжним приміщенням загального користування і являється спільною сумісною власністю власників та мешканців квартир спірного будинку.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що докази на підтвердження згоди всіх співвласників спірного будинку на реконструкцію частини горища будинку в матеріалах справи відсутні та ВК Ніжинської міської ради не надано.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ВК Ніжинської міської ради прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: