КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя в першій інстанції – Спринчук В.В. Справа №2а-347/09
Суддя-доповідач – Цвіркун Ю.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Земляної Г.В.,
Зайця В.С.,
при секретарі – Коваленку Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до УДАІ УМВС України у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) звернувся до УДАІ УМВС України у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2009 року, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати, прийняти нове рішення по справі та звільнити його від сплати державного мита.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної скарги.
Постановою АВ 042159 від 18.01.2009 року позивача притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. Вказаною постановою встановлено, що 18.01.2009 року в м. Вінниці на вул.Карла Маркса, ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ, 2112 д/н НОМЕР_1, під час проїзду залізничного переїзду не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив пункт 20.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР).
Відповідно до п. 2.2 ПДР України, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня — перед знаком.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в суді знайшло підтвердження те, що позивачем під час проїду залізничного переїзду було порушено вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», що призвело до порушення пункту 20.2 ПДР.
З таким висновком суду І-ї інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з наступних підстав.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 18.01.2009 року зазначено, що 18.01.09 р. в 00 год. 05. хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 2112, д/н НОМЕР_1, та перетинаючи залізничний переїзд, порушив вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», що є порушенням пункту 20.2 ПДР. У цьому протоколі ОСОБА_4 пояснив «Порушив ненавмисно».
Вказаним пунктом 20.2 ПДР України передбачено, що під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд. Порушення даного правила може тягнути за собою настання небезпечної ситуації на дорозі і призвести до несприятливих наслідків для учасників дорожнього руху, тому таке порушення має наслідком настання юридичної відповідальності передбаченої статтею 123 КУпАП.
Відповідно ж до частини 2 статті 123 КУпАП інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім того, підпунктом Б пункту 2.3 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Отже, посилання позивача на той факт, що причиною правопорушення були несприятливі погодні умови, а саме - слизьке дорожнє покриття, є необґрунтованими, оскільки він сам був зобов’язаний передбачити подібні несприятливі наслідки і запобігти їхньому виникненню.
Оскільки під час складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення було дотримано вимоги статей 252, 289 КУпАП, з'ясовано в повному обсязі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, з'ясовано в повній мірі відомості, які характеризують особу, яка притягується до відповідальності, та визнано факт порушення ПДР самим позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Протокол та постанова про адміністративне правопорушення відповідають вимогам законодавства України. Посилання позивача не знайшли свого підтвердження у суді.
Враховуючи встановлене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Складено у повному обсязі 25.06.2010 р.