КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-6219/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції Гром Л.М.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області на постанову Сосницького Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дитині війни» -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до УПФ України в м. Ніжині Чернігівської області про зобов’язання здійснити нарахування щорічної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2007 рр в сумі 2 733,30 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року позов задоволено частково.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнано некоституційними деякі статті та положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема ті норми, що скасовували або змінювали статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», так як в зазначеному рішенні Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається. При цьому, вірно застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції зробив висновок, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню частково за період з 17.11.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки позивач звернувся до суду в листопаді 2008 року, ним без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення ст. 100 КАС України, тому суд першої інстанції вважав за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись частково з огляду на слідуюче.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 (далі – Закон № 489), зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі – Рішення КС України), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Також зазначеним Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки позивач має право на перерахунок доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, а з врахуванням вимог ст.ст. 99, 100 КАС України, то з 17.11.2007 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню частково починаючи з 17 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Проте, судова колегія вважає, що при вирішенні частини задоволених позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни за період з 17.11.2007 року по 31.12.2007 року, суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу в цій частині, однак не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що слідує зі змісту другого абзацу резолютивної частини оскаржуваної постанови.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» слідує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на ці спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положенням статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 88 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною в статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких умов, відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду. Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком, а також невірно зазначив кінцеву дату проведення перерахунку у 2008 році, в зв’язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини наступним чином.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 17 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун