КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя в першій інстанції – Бечка Є.М. Справа №2-а-2997/09
Суддя-доповідач – Цвіркун Ю.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
при секретарі – Коваленку Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова Духнова Дмитра Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова Духнова Дмитра Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2009 року, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Постановою інспектора дізнання ДАІ м.Чернігова Духнова Д.Г. СВ085555 від 17 червня 2009 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 500, 00 грн.
Підставою для винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стало здійснення позивачем руху автомобілем прямо зі смуги, призначеної для повороту ліворуч.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивач порушив вимоги п.11.1 Правил дорожнього руху.
З таким висновком суду І-ї інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з наступних підстав.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №11 «Про судове рішення» ( із змінами та доповненнями) вказано, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалене у справі судове рішення вказаним Верховним Судом України критеріям не відповідає.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
В суді позивачем було додано у якості доказів фототаблиця із зазначенням перехрестя та із зображенням проїзної частини автодороги, де чітко видно, що на дорожньому покриті відсутня будь-яка дорожня розмітка по смугах для руху автомобіля. При цьому відсутні відповідні дорожні знаки.
В силу п. 11.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Тож при переїзді перехрестя позивач керувався габаритами автомобіля та шириною проїжджої частини. Суд не взяв до уваги дані докази та не зазначив мотивів їх відхилення.
При цьому, враховуючи знімки, що були додані до матеріалів справи працівником ДАІ, важко визначити, що за автомобіль рухався по перехрестю, не видно ні державного номеру, ні самого водія, також слід зазначити те, що на даних фотографіях не вказано час та дату, що ставить під сумнів дані докази.
Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи з’ясовані обставини та аналізуючи норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача прийняте без належної перевірки та поспішно і ґрунтується на припущеннях. Проте рішення органу державної влади не може і не повинно ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не повно дослідив обставини по справі, чим порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вимоги позивача обґрунтованими і приходить до висновку, що відповідна постанова інспектора ДАІ по справі про адміністративне правопорушення є протиправною, оскільки винесена без достатніх доказів та з порушенням норм закону.
В силу ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 195-196, 202, 205 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 СВ 085555 від 17 червня 2009 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за частиною 2 статті 122 КУпАП – закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Складено у повному обсязі 18.06.2010 року.