КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя в першій інстанції – Воробйової І.А. Справа №2-а-2410/09/0270
Суддя-доповідач – Цвіркун Ю.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді – Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
при секретарі – Коваленку Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Барська МДПІ, відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року, ОСОБА_4 звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія встановила наступне.
16 квітня 2009 року працівниками Барської МДПІ на підставі направлень від 06 квітня 2009 року №901383 та №901383 здійснено перевірку магазину ДП «Універсальене» Барської РССТ, розташованого за адресою Барський район, с.Журавлівка, вул. 8-го березня 10, та складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій, в якому зазначені порушення, виявлені під час перевірки.
За результатами перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до Дочірнього підприємства «Універсальне» Барської районної спілки споживчих товариств штрафних (фінансових) санкцій від 28 квітня 2009 року №0000702300 в сумі 10572 грн. 50 коп.
Обов’язок щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10572 грн. 50 коп покладено на юридичну особу – платника податків Дочірнє підприємство «Універсальне» Барської районної спілки споживчих товариств.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 8 статті 3 КАС України встановлено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Судом встановлено, що прийнятим Барською МДПІ рішенням про застосування фінансових санкцій до ДП «Універсальене» Барського РССТ, ніяким чином не порушено права, свободи та інтереси гр. ОСОБА_4, яка звернулася до суду з позовом.
При цьому позивачка не погодилась на її заміну належним позивачем в силу ч.1 ст.52 КАС України.
Отже, є підстави вважати, що суд І-ї інстанції правомірно відмовив позивачці у даній частині позову.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт перевірки від 16 квітня 2009 року №0288/02/08/23/32289240.
Зі змісту положень статті 2, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України випливає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред’явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.
Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.
При цьому суд І-ї інстанції дійшов висновку про те, що акт перевірки не може бути предметом розгляду у судовому порядку, однак розглядав і вирішував дану позовну вимогу.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції розглянуто і вирішено справу за позовною вимогою, яка не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, судове рішення в цій частині підлягає скасуванню, а провадження у справі ? закриттю.
В силу статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Аналізуючи статтю 201 КАС України можна зробити висновок, що суд апеляційної інстанції має повноваження змінити як мотивувальну, так і резолютивну частину рішення суду першої інстанції. Зокрема, є підстави вважати, що резолютивна частина рішення може бути змінена тоді, коли її формулювання не відповідають вимогам норм права, але висновок по суті правильний.
Відповідно до ч.1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 статті 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись статтями 195-196, 201, 203, 205 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині оскарження акта перевірки Барської МДПІ від 16 квітня 2009 року скасувати, провадження у цій частині позову – закрити.
В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Складено у повному обсязі 11.06.2010 р.