КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 11/697 (2а-15163/08) Головуючий у 1-й інстанції Винокуров К.С.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року по справі за позовом Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та визнання нечинним рішення -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та визнання нечинним рішення № 0000652202 від 11.12.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просить скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Подільському районі міста Києва проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по контракту від 20.02.2008 року № 21/02-08 згідно повідомлення банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.11.2008 року № 84-2-1-00/1364. За результатами проведеної перевірки складено акт № 108/2202-32160392 від 08.12.2008 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: за фактом сплати на користь нерезидента – компанії ЕН.АЙ.ПІ.ЕМ. (Кіпр) Лімітед, авансового платежу за договором від 20.02.2008 року № 21/02-08 у встановлені законом строки роботи/послуги від нерезидента не отримано, індивідуального дозволу (висновку) центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Мінекономіки України) на продовження термінів розрахунків по вказаному Договору, ДП з 100 % II «СоюзКонтракт Інвестмент» до ДПІ у Подільському районі м. Києва не надано.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 11.12.2008 року за № 0000652202 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 87 668,92 грн.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Правом на проведення планових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, органи податкової служби наділені відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами і доповненнями.
Статтею 11-2 Закону «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Направлення № 1225 від 25.11.2008 року на проведення з 25.11.2008 року по 08.12.2008 року позапланової виїзної документальної перевірки та наказ № 1001 від 24.11.2008 року були надані позивачу під час перевірки, що ним не заперечується, у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та згідно п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (надалі - Інструкція), затвердженою постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Відлік цього строку, відповідно до п. 3.2 банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.
Згідно пп. 3.3 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД ..., а в інших випадках – після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)
Таким чином, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що в даному випадку Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів надходження товарів (отримання послуг, виконання робіт) в залежність від наявності вини резидента у невиконанні зобов’язань його контрагентом. Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення встановленого законом терміну.
Подана позивачем до ДПІ у Подільському районі м. Києва декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за межами України» станом на 01.01.2009 року № 27154, в якій у пункті 13 розділу II («сума коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів») задекларовано суму заборгованості 540 000 євро, свідчить про визнання позивачем факту прострочення встановлених законом термінів.
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги ст. 2 Закону України ««Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому підстав для визнання неправомірним оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача у апеляційного суду немає.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення ДПІ у Подільському районі м. Києва вимог п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який передбачає право позивача надати в 10-ти денний термін пояснення на письмовий запит ДПІ та призначення позапланової перевірки до закінчення зазначеного терміну, не вплинули на результати перевірки і прав позивача не порушили.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «СоюзКонтракт Інвестмент» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун