У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33–189/2010 р. Головуючий у І – й інстанції Чернюк В.Д.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Полтава
Голова судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області Мілаш С.П. за участю правопорушника ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Миргородського міськрайонного суду м. Полтави від 25 лютого 2010 року, якою
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Остапівка Миргородського району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не працюючий
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді арешту строком на дев’ять діб, -
в с т а н о в и в:
За рішенням суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 02 лютого 2010 року, близько 23 год. 20 хв., по вул. Незалежності, що в м. Миргороді керував автомобілем ГАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2. 9 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з таким рішення суду ОСОБА_3 в поданій апеляції заперечує факт керування автомобілем в нетверезому стані. На думку апелянта суд першої інстанції не дав належної оцінки зібраним доказам у справі та необґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Більше того, при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді арешту не врахував незадовільний стан здоров’я, саме через який він був позбавлений можливості вчасно оскаржити винесене щодо нього рішення. Тому, просить, поновивши строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити через відсутність в його діях ознак правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта та його захисника, які частково підтримали подану скаргу та просили в разі доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з урахуванням стану його здоров’я, вивчивши доводи апеляційної скарги та обґрунтованість клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя апеляційного суду вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та частково задовольнити подану апеляцію, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_3 з 25 лютого по 05 березня та з 29 квітня по 11 травня 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в Миргородській центральній районній лікарні і 25 лютого 2010 року був прооперований ( а. с. 48, 49, 53 ), що позбавило його можливості вчасно оскаржити постанову суду від 25 лютого 2010 року. Наведене свідчить про поважність причин пропуску встановленого законом десятиденного строку на оскарження постанови суду, а від так принесене ним клопотання про поновлення такого строку підлягає задоволенню.
Як убачається з наявних в матеріалах справи рапортів інспекторів ВПС Миргородського МВ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 під час здійсненої перевірки громадського порядку 02 лютого 2010 року, близько 23 год. 30 хв., по маршруту № 2 ними був помічений автомобіль ГАЗ 31110, темно зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який виїхав на тротуар та зупинився паралельно кіоску « Гном », що поблизу магазину « Сільпо » в м. Миргороді. На пропозицію інспекторів водій автомобіля, який, до того ж, мав явні ознаки алкогольного сп’яніння та не мав при собі ніяких документів, від’їхати не відреагував, натомість почав проявляти зухвалість по відношенню до останніх, вийшовши, при цьому, з салону автомобіля. При спробі завести автомобіль водій був зупинений та доставлений до міського відділу міліції, де було встановлено його особу, зокрема, що це гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 4, 6, 7 ).
Будучи допитаними в судовому засіданні інспектор – кінолог ВПС ОСОБА_7 запевнив, що бачив як автомобіль « Волга » зеленого кольору під’їхав до ларьків, що поблизу магазину « Сільпо », став на тротуарі, водієм якого як пізніше з’ясувалося був ОСОБА_3 ( а. с. 25 ). Дані обставини не заперечували й свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_2, останній з яких також наголошував на тому, що в салоні автомобіля окрім правопорушника та жінки, нікого не було ( а. с. 25, 26 ).
Окрім того, зазначені події підтверджуються поясненнями, даними в суді першої інстанції, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які були очевидцями того, як із – за керма автомобіля « Волга », який виїхав на тротуар, вийшов гр. ОСОБА_3 та почав проявляв зухвалість по відношенню до працівників патрульно – постової служби ( а. с. 25, 26 ).
При цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на намір названих вище свідків обмовити ОСОБА_12 у керуванні 02 лютого 2010 року автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, оскільки в родинних та неприязних з ним відносинах не перебувають, а тому їх свідчення є належними і допустимими доказами по справі.
Перебування ОСОБА_3 02 лютого 2010 року в стані алкогольного сп’яніння підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом медичного огляду від цього ж числа № 29, складеного черговим лікарем Миргородської центральної районної лікарні, із змісту якого також слідує про зухвалу поведінку останнього під час проведення огляду, що пояснюється його нетверезим станом ( а. с. 2 ). При цьому, ОСОБА_3 у передбаченому чинним законодавством порядку висновок лікаря не оскаржував.
Більше того, сам ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції визнав факт вживання ним 02 лютого 2010 року спиртних напоїв і в апеляційній скарзі не оспорював цього факту ( а. с. 24, 44 - 45 ).
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтованого визнав його винуватим у керуванні 02 лютого 2010 року транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та правильно притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний висновок суду обґрунтований сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, об’єктивність яких сумнівів не викликає.
В ході судового розгляду справи судом першої інстанції з’ясовано всі фактичні обставини справи, передбачені ст. 280 КУпАП, які мають істотне значення для правильного її вирішення, а тому доводи скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Твердження ОСОБА_3 про те, що автомобілем керував син – ОСОБА_12, який на час його затримання працівниками міліції був відсутнім на місці події, поскільки викликав таксі та поїхав по своїх справах до знайомого ( а. с . 23 ), не заслуговують на увагу.
Місцевий суд обґрунтовано не взяв до уваги такі показання як ОСОБА_3, так і його сина ОСОБА_12 та співмешканки ОСОБА_13, які були зацікавлені в позитивному результаті розгляду справи і показання яких повністю спростовані зібраними по справі доказами, достовірність яких сумнівів не викликає.
При накладенні адміністративного стягнення на винного, районний суд відповідно до загальних правил, визначених ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності у зв’язку з чим був позбавлений посвідчення водія.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров’я, страждає захворюванням серця, переніс операцію, обмежено – працездатний ( а. с. 48, 53 ).
Суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини і необґрунтовано застосував до ОСОБА_3 найсуворіший вид адміністративного стягнення у виді арешту, який до цього часу той не відбув за станом здоров’я ( а. с. 41 ), тому вважаю за необхідне замінити застосоване до нього судом стягнення на штраф, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових правопорушень.
За таких обставин, постанова в частині накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення підлягає зміні.
З огляду на наведене та керуючись статтею 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовльнити частково, постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Піддати ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 2 550 грн.
В іншій частині постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2010 року щодо нього залишити без змін.
Голова судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області С.П. Мілаш