АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі Цендра О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання втратившею право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 грудня 2006 року .-
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання втратившею право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України посилаючись на те, що з серпня 1997 року відповідачка без поважних причин в квартирі не проживає, за комунальні послуги оплату не проводить.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду. посилаючись на те. що воно ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Феодосійського міського суду від 16 лютого 1998 року був змінений договір найму жилого приміщення в спірній квартирі з виділенням в користування відповідачки та її доньки кімнати площею 13,3 кв.м. і укладенням окремого договору найму на цю кімнату. На підставі зазначеного суд дійшов висновку про те, що спірна квартира є комунальною. А оскільки позивачка не є членом сім'і ОСОБА_2, у неї відсутнє право на звернення з таким позовом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та вважає, що рішення ухвалено з порушенням вимог ст.213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи, та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого необгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Головуючий суду першої інстанції: Панченко О.І.
Справа № 22-ц-405-Ф/07
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
2
Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачка, як дружина сина позивачки, у червні 1992 року поселилася у спірній квартирі. З серпня 1997 року між нею та чоловіком шлюбні відносини припинилися. 16 лютого 1998 року Феодосійський міський суд ухвалив рішення про розподіл особового рахунку № НОМЕР_1 , визначив що на ім'я ОСОБА_2 належить відкрити окремий особовий рахунок на кімнату площею 13,3 кв.м.
Але вказане судове рішення відповідно до ст.ст.348, 349 ЦПК України в редакції 1963 року до виконання звернено не було, про що свідчить довідка КП ЖЄК-1 ( арк. сир. 104). За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що спірна квартира є комунальною.
В порушення вимог ст.179 ЦПК України про дослідження доказів, суд для встановлення фактів, якими позивач обґрунтовувала заявлені вимоги, не вирішив питання про допит свідків, вказаних позивачкою в позовній заяви.
Проте, показаннями свідка ОСОБА_4., наданими в засіданні суду апеляційної інстанції, свідка ОСОБА_5, оголошеними в порядку ст.183 ЦПК України актами від 02.03.2005 року, 16.03.2006 року (арк.спр.7, 58) підтверджується непроживання відповідачки у спірному жилому приміщенні без поважних причин з 1997 року, тобто понад шість місяців.
Відповідно до ст.71 ЖК України особа, яка без поважних причин не користується жилим приміщенням понад шість місяців, втрачає право користування цим жилим приміщенням.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст.71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313. 314 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 грудня 2006 року скасувати. Позов ОСОБА_1задовольнити. Визнати ОСОБА_2особою, втратившею право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до касаційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили.