Справа № 3–389/2010р.

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

         22 червня 2010 року                    м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Іванов А.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського РВ ГУМВС України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності: громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягався,

    за ст.203 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

    Громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_2 проживає на території України в м.Звенигородка, Черкаської області, вул.Лазарєва,14-а, з 1995 року по даний час без реєстрації та по недійсному паспорту СРСР зразка 1974 року, термін дії якого закінчився 01.09.2000 року.

Згідно п.3 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, №1074 від 29.12.1995 року, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні, зобов’язані мати паспортний документ, яким є документ, що підтверджує громадянство іноземця та особи без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави, дає право на виїзд за кордон і визнаний Україною.

Громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, без документів на право проживання в Україні, тобто він вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення – проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився.

Факт проживання гр.ОСОБА_2 м.Звенигородці, по вул.Лазарєва, 14-а,підтверджується довідкою виконавчого комітету Звенигородської міської ради (а.с.8) та актом обстеження депутата Звенигородської міської ради  (а.с.10), не заперечує його і ОСОБА_2

    Гр.ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.203 ч.1 КУпАП визнав повністю і пояснив, що дійсно він є громадянином ОСОБА_1, в м.Звенигородці проживає з 1995 року без реєстрації та по недійсному паспорту. По закінченню терміну дії його міграційної картки за межі території України не виїхав, міграційну картку втратив. До відділу СГІРФО Звенигородського РВ ГУМВС з питань продовження терміну перебування на території України не звертався.    

    При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, заяв та скарг відносно нього до Звенигородської міської ради не надходило (а.с.9).

Обставини, що пом’якшують відповідальність – щире каяття.

   Керуючись ст.ст.33-35, 280, 203 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -                                      

п о с т а н о в и в:

визнати винним громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень /триста сорок гривень/.

   Копію постанови направити Звенигородському РВ ГУМВС в Черкаській області.

   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги чи протесту прокурора.

   Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення  може бути оскаржена особою,яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора  протягом  десяти днів з дня  винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

       Суддя