4-69/10

   П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

м.Ковель                                                                                               05 травня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням -судді                                     Бондара В.М.

з участю секретаря                                         Рижко О.М.

                      прокурора                                                           Борзовець С.В.

                      захисника                                                                             ОСОБА_1

                  заставодателя                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель подання начальника відділу дізнання Волинської митниці ОСОБА_3 та слідчого СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого: ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брест Республіки Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, -

               В С Т А Н О В И В:

            Начальник відділу дізнання Волинської митниці ОСОБА_3 та слідчий СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_4 внесли до суду подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.      

    Як вбачається із поданих подань та з матеріалів кримінальної справи № 01/20100/2010, що 30.03.2010 року, близько 14 години 05 хвилин в автомобільному пункті пропуску «Доманово» Волинської митниці під час проведення спільного митно-прикордонного контролю рейсового пасажирського автобуса сполученням «Червоноград-Брест», реєстраційний номер НОМЕР_1 у громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_5 було виявлено прихований від митного контролю упакований в три прозорих полімерних кульки, згідно експертного заключення НДЕКЦ УМВС України у Волинській області №229-344 від 31.03.2010 року, особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс (марихуана висушена) вагою 120,11 г. Вказаний наркотичний засіб громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_5 не заявив при усному декларуванні і намагався перемістити через митний кордон України в Республіку Білорусь з приховуванням від митного контролю.  

        31 березня 2010 року відносно  ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу № 01/20100/2010 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.

                31 березня 2010 року о 17 годині 56 хвилин ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 305 КК України.

            02.04.2010 року Ковельським міськрайонним судом строк затримання ОСОБА_5 продовжено до 15 діб, а 15.04.2010 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави.

            15.04.2010 року слідчим слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_4 по даному факту порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та цього ж числа останнього було затримано в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України.  

            16.04.2010 року слідчим, за згодою заступника прокурора Волинської області, внесено подання до Луцького міськрайонного суду про застосування запобіжного заходу – взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 Постановою судді Луцького міськрайонного суду від 16.04.2010 року в задоволенні вказаного подання відмовлено.

            Постанови Ковельського та Луцького міскрайонних судів були оскаржені до Апеляційного суду Волинської області. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22.04.2010 року постанову Ковельського міськрайонного суду від 15.04.2010 року та Луцького міськрайонного суду від 16.04.2010 року скасовані і подання повернуті на новий судовий розгляд. 30.04.2010 року подання об’єднані в одне провадження.

                      Начальник відділу дізнання Волинської митниці та слідчий СВ УСБУ у Волинській області обгрунтовують подання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді взяття під варту тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може ухилятися  від досудового слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність. Крім цього, останній немає постійного місця проживання в Україні, а також за злочини, в яких він обвинувачується, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

             Обвинувачений ОСОБА_5 просить не обирати щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки він не має наміру ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність. Просить обрати щодо нього запобіжний захід у виді застави, оскільки його родичі внесли  заставу у розмірі 17 000 гривень.

          У судовому засіданні  слідчий Марковський А.Ю. подання підтримав, просить його задовольнити з тих підстав, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин і може перешкоджати встановленню істини по справі.  Крім цього, останній немає постійного місця проживання в Україні. В той же час, пояснив, що за час проведення досудового слідства обвинувачений з’являється за першим викликом слідчого, сприяє встановленню істини по справі, проживає на території України в м.Ковелі у родичів.

             Прокурор Борзовець С.В. В в судовому засіданні подання підтримала,  просить його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

              Захисник ОСОБА_1 вважає, що подання про обрання щодо підзахисного запобіжного заходу у виді взяття під варту слід відхилити, оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання, як на території Республіки Білорусь, а також тимчасово, на час слідства, проживає в своїх родичів в м.Ковелі, позитивно характеризується по місцю проживання,  має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, сприяє слідству, з’являється в органи досудового слідства за першим викликом. В зв’язку з наведеними обставинами, просить застосовувати щодо підзахисного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, яку внесено сестрою обвинуваченого.

                   Застоводавець ОСОБА_2 просить застосувати щодо її брата ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 17 000 гривень, які вона внесла на відповідний рахунок.

       Суд, вивчивши матеріли кримінальної справи, заслухавши осіб, які беруть участь в розгляді справи, приходить до висновку, що подання  про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді взяття під варту слід відхилити та обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави в розмірі 17 000 гривень.

    При визначенні розміру застави суд враховує конкретні обставини справи і дані про особу підсудного (зокрема, його сімейний та майновий стан).  

    Обираючи вид запобіжного заходу у виді застави, та відхиляючи подання слідчого про обрання щодо  обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд виходить з того, що хоча ОСОБА_7  і обвинувачується у тяжкому злочині, але на даний час своєчасно з’являється за викликами слідчого, дав покази по даній справі, які сприяють встановленню істини по справі, має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в наркологічному диспансері не стоїть,  раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

    Обставини, які б дали підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, чи продовжити злочинну діяльність, в матеріалах справи не має.

    Одночасно, суд зазначає, що за змістом ч. 5 ст. 1541 КПК заставодавець, який до виникнення підстав для звернення застави в доход держави вирішив відмовитися від взятих на себе зобов'язань, звільняється від них із поверненням йому предмета застави тільки після того, як суд обере щодо підсудного новий запобіжний захід, а якщо ним буде взяття під варту, - лише після арешту підсудного на виконання відповідної постанови (ухвали) суду. Згідно з ч. 6 ст. 1541 КПК порушення обвинуваченим взятих на себе зобов'язань тягне звернення застави в доход держави. Це питання може бути вирішено як у судовому засіданні при розгляді справи щодо підсудного (вироком, а до його постановлення - постановою чи ухвалою), так і в іншому судовому засіданні.

    Враховуючи вищевикладені обставини та обсяг проведених слідчих дій по кримінальній справі, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді застави, який на даній стадії розслідування справи зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов’язків, а також виконання вироку.

              Керуючись ст.ст. 148 ч.1, 154-1, 165-2  ч.8 КПК України, СУД, -

П О С Т А Н О В И В:

     В поданні начальника відділу дізнання Волинської митниці та слідчого СВ УСБУ у Волинській області про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді взяття під варту - відмовити.

    Обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень.  

     Зобов’язати ОСОБА_5 не ухилятись від слідства та суду, не перешкоджати встановленню істини по справі та не займатися злочинною діяльністю, не залишати територію України без відому слідчого.

    Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю ОСОБА_2 наслідки порушення умов застави.

     Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області протягом трьох діб з моменту її проголошення.

 ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                   В.М.БОНДАР