Справа № 11-456/07 Головуючий у 1 інстанції Каліновська B.C.
ст. 186 ч.2, ст. 187 ч.2 КК України Доповідач Матвієнко Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 7 серпня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.
суддів Олексюка Я.М., Матата О.В.
з участю прокурора Черняк Л.И.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників неповнолітніх засуджених
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
представник цивільного відповідача ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду від 1 червня 2007 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Луцьк , українець, громадянин України, не одружений, з неповною середньою освітою, не працюючий, учень Луцької вечірньої школи, раніше не судимий, -
- засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_9 до відбуття 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2, ст. 187 ч.2, ст. 69, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна та ОСОБА_2 за ст. 187 ч.2, ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з встановленням однорічного іспитового строку та покладенням на низ обов'язків, апеляцій щодо яких не надходило.
По справі вирішено долю речових доказів, цивільні позови потерпілих і прокурора та стягнуто з засуджених судові витрати.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що 01 січня 2007 року, близько 5 год., за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись на території меморіалу «Слави», що по пр. Перемоги в м. Луцьк, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосувавши насильство до ОСОБА_10, що є небезпечним для здоров'я, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Нокія-6020» з сім-карткою та шкіряною кобурою, чим завдали потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 728 грн.
Крім того, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_1, повторно, 12 січня 2007 року, приблизно о 18 год., знаходячись на території* школи-гімназії № 21 по вул. Кравчука в м. Луцьк, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_11, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, відкрито викрали мобільний телефон «Соні Еріксон К 750і» з сім-карткою, чим задали потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 1465 грн.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_9 просить пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що при обранні покарання судом не було враховано те, що вину у скоєному в суді визнав повністю та розкаюється у вчинених злочинах, виріс у багатодітній сім'ї, батьки інваліди, злочини вчинено будучи неповнолітнім, обіцяє відшкодувати завдані збитки потерпілим.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, законного представника засудженого ОСОБА_9, яка підтримувала апеляцію сина, засуджених ОСОБА_2, його законного представника та представника цивільного відповідача, які підтримували апеляцію, засудженого ОСОБА_1, його законного представника та потерпілого ОСОБА_10, які покладаються на розсуд суду, думку прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_9 злочинів при зазначених у вироку обставинах, за які він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Дії ОСОБА_9 вірно кваліфіковані судом за ст.ст. 187 ч.2, 186 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_9, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував тяжкість вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії тяжких, його особу, який характеризується по місцю навчання негативно, думку потерпілого ОСОБА_6 про його суворе покарання, і обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
При цьому, призначаючи ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд також врахував і всі обставини, що впливають на ступінь відповідальності і пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений.
Виходячи з наведеного, колегія судів підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_9, про що ставиться питання в його апеляції, не вбачає.
Разом з цим, переглядаючи справу у відповідності до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія встановила, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 81 КПК України не вирішено питання про речові докази по справі, а саме, мобільний телефон «Соні Еріксон», вилучений при обшуку за місцем проживання засудженого ОСОБА_9 ( а.с.164.), тому вважає за необхідне запропонувати суду вирішити це питання порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_9
залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 1 червня 2007 року щодо нього - без зміни.
У відповідності з вимогами ст. 365 КПК України запропонувати суду в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про речовий доказ по справі - мобільний телефон «Соні Еріксон».