УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3834 / 2007 Головуючий у 1 й інстанції - Морозова Л.М.
Категорія-19 Доповідач- Гоков П.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої - Рудь В.В.
суддів - Гокова П.В., Котушенко С.П.
при секретарі - Чергенець С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області (далі - Фонд) на рішення Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду - соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області про відшкодування
моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив |
стягнути на його користь в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 75 000 грн. і
Зазначеним рішенням на користь позивача з Фонду постановлено стягнути 25 000 гривень як
компенсацію за моральну шкоду внаслідок отримання професійного захворювання на
виробництві (а.с.30-31). і
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.12.2006 року, оскільки вважає, що це рішення ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах.
Також відповідач вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права /а.с. 32 /
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія судців не находить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав
Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених ним обставин про те, що ОСОБА_1 в період з 14 липня 1980 року по 18 квітня 2003 року перебував у трудових відносинах із шахтою "Самарська" - дочірнім підприємством ВАТ "Павлоградвугілля", працював на різних посадах із повним робочим днем у шахті та отримав професійне захворювання на виробництві.
За висновком МСЕК від 17.05.2004 року йому встановлено втрату професійної
працездатності у розмірі 65 %, а також визнано інвалідом третьої групи безстроково. І
2
Втрата професійної працездатності, погіршення стану здоров'я позивача з отриманням інвалідності підтверджено виписками з історії хвороби позивача та іншими доказами /а с 10-12 /.
Також позивач був звільнений з роботи у зв'язку з невідповідністю виконувати роботу за станом здоров'я.
Наведені обставини є наслідком отримання профзахворювання на шахті , тому суд обґрунтовано визнав доведеним факт моральної шкоди.
За таких обставин, відповідно до законодавства, зокрема ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхової суми за моральну шкоду в зазначеній вище сумі.
Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів наявності факту заподіяння моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд в рішенні вказав саме в чому полягає моральна шкода і з урахуванням яких обставин визначено її розмір.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача, як такі що суперечать матеріалам
справи та закону, про те, що для вирішення питання щодо наявності факту спричинення позивачу
моральної шкоди необхідні спеціальні медичні знання.
Не можна зважати і на аргументи відповідача в частині призупинення виплат моральної шкоди Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» , оскільки самі нормативні акти - які встановлюють такі відшкодування - залишаються в дії.
Доводи відповідача, приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку колегії, місцевий суд, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 виходив з дійсних обставин справи, наслідків професійного захворювання для потерпілого, принципу розумності та справедливості судового рішення, тому це рішення не підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України , судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернівка Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.