Справа №22-3680 /2007                                          Головуючий у 1 інстанції Ступін І.М.

Категорія 34                                                              Доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 травня 2007 р.

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого Голубинського А.М. Суддів Жданової B.C., Прокопчук Л.М. При секретарі Баранові В.В.

За участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Марийського районного суду від 23.02.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна,-

ВСТАНОВИВ: Рішенням Мар'їнського районного суду від 23.02.2007 р. задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна . Квартира АДРЕСА_1 визнана спільним майном і за позивачкою визнане право на 1Л частину зазначеної квартири. Проведений розподіл іншого спільного майна , позивачці виділено музичний центр -2800 грн, м"який куток -2000 грн на загальну суму 4800 грн, відповідачу виділено : набор меблів для прихожої - 600 грн, платяна шафа -1000 грн, відеокамера „ Соні „ - 2000 грн. всього на суму 3600 грн зі стягненням на користь відповідача різниці в долях 1200 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, прсить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким визнати за ним право власності на спірну квартиру та провести розподіл іншого майна відповідно до його позовних вимог.

При розгляді справи судом встановлено, що сторони проживали однією сім"єю з 2000 p., 30.05.2003 р. за спільні кошти придбали двокімнатну квартиру, яка була зареєстрована на відповідача. Оскільки майно, набуте за час спільного проживання , належить сторонам на праві спільної сумісної власності , судом проведений розподіл майна в частках Уг кожній стороні.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є   порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на У2 частину спірної квартири. Суд першої інстанції виходив з положень ст. 74 СК України, якщо жінка і чоловік проживають однією сім"єю, але не перебувають у

шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно з вимогами ст.. 214 п. З, п. 4 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що спірна квартира була придбана в травні 2003 р.

Норми закону ст. ст. 69-74 КС України, на які послався суд в своєму рішення, в зазначеній редакції вступили в дію з 1.01.2004 р.

Відповідно до ст.. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі, тобто, їх дія не розповсюджується на випадки, які сталися до введення в дію відповідного законодавчого акту.

Права вимагати визнання права власності на квартиру на підставі ст. ст. 69-74 СК України у позивачки не має, зазначена норма застосована судом безпідставно.

Шлюб між сторонами зареєстрований 16 серпня 2003 р.

Відповідно до ст.24 КпІПМ України в редакції 1969 p., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до ст. ст.. 112,113 ЦК України / в редакції 1963 р. / майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

З наданих суду документів вбачається, що з 18.11.2000 р. по 1.10.2001 р. позивачка доходів не мала, з 1.10.2001 р. по 1.07.2002 р. працювала соціальним працівником у УТСЗН Мар'їнській райдержадміністрації і мала заробітну плату в розмірі 135 грн / липень 2002 р. -190 грн /; з 1.07.2002 р. по 1.11.2003 р. - заробітку не мала; з 1.12.2002 р. по 1.07.2003 р. отримувала допомогу в межах 25,42 - 80,70 грн / середня 56,98 грн /.

Доход позивачки за період з жовтня 2000 р. по травень 2003 р. не дає підстав для висновку про її право на Уг частину квартири.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права на Уг частину квартири є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Неправильне застосування норми матеріального права є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про відмову.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує те, що музичний центр, м"який куток, набір меблів для прихожої кімнати, платяна шафа, відеокамера є спільним майном і наполягає на варіанті поділу, відповідно до якого просить виділити йому м"який куток та відеокамеру.

Відповідач не навів будь -яких переконливих доводів про те, що варіант розподілу майна, визначений судом першої інстанції, треба змінити.

Застосований судом першої інстанції варіант розподілу майна враховує інтереси сторін, відповідає частці кожного в спільному майні, тому правових підстав для його скасування чи зміни в цій частині не вбачається.

Керуючись ст.. ст.. 307, 309,313-315 ,316 ЦПК України апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Мар"їнського районного суду від 23.02.2007 р. в частині визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання права власності на Vi частину квартири АДРЕСА_1.

В решті частині рішення Мар"їнського районного суду від 23.02.2007 р. залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.