Справа №1296-2007 р. Доповідач 1 інстанції Руденко Л.М.
Категорія 11 Доповідач Круглікова К.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Круглікової К.С. суддів - Постолової В.Г.
Алексеева А.В.
і
при секретарі -АндраОА.
за участю - позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2004 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 27 лютого 2004 року між ним та відповідачкою був укладений договір оренди обладнання з правом подальшого викупу. Згідно умов договору орендна плата за користування обладнанням встановлена в розмірі 1000 грн. щомісячно. 01 березня 2004 року обладнання було передано ним в користування відповідачці. Прийняті зобов'язання відповідачка не виконує. 12.07.2004 року він надіслав листа про розірвання договору оренди, який ОСОБА_2 отримала 13.07.2004 року, що на його думку вважається датою розірвання договору. Сума заборгованості по орендній платі становить 4387, 12 грн. Згідно з п. 7.1 договору оренди за порушення строків орендної плати передбачена пеня в розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення, що становить 29 393,70 грн. за 134 дні. Просив стягнути вказані суми з відповідачки.
Крім того, оскільки орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, позивач просив стягнути з відповідачки неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що становить 7096, 96 грн. У зв'язку з порушенням його прав йому завдано збитків у вигляді витрат за послуги адвоката в розмірі 150 грн., які він просив стягнути, а також відшкодувати йому витрати по сплаті судового збору в розмірі 510 грн. 27 коп.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. З відповідачки на його користь стягнуто вартість орендованого майна в розмірі 8 000 грн., витрати по державному миту - 80 грн., витрати за юридичну допомогу - 150 грн. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2005 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано , справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
05.12.2005 року з зустрічним позовом до ОСОБА_1 до суду звернулась ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що звертаючись з позовною заявою до неї, ОСОБА_1 надав суду договір оренди обладнання з правом викупу від 27. 02.2004 року, при укладанні якого ОСОБА_1 умисно ввів її в оману відносно обставин угоди, які мають істотне значення, а тому просила визнати зазначений договір оренди недійсним.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування шкоди залишені без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди обладнання з правом викупу від 27.02.2004 р. недійсним задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування посилаючись на те, що судом при вирішенні справи невірно надана оцінка доказам зібраним по справі та невірно застосовані норми матеріального права. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги, а також відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 27.02.2004 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу обладнання керамічного цеху, розташованого у МСЦ ВАТ „Слов'янський механічний завод" за адресою: м. Слов'янськ вул. Чубаря, 65. При укладенні зазначеного договору ОСОБА_1 скористався її довірливістю, бо вона надала ОСОБА_1 свої паспортні дані з підписом. Потім в односторонньому порядку склав договір оренди обладнання з правом викупу, наслідки якого істотно відрізняються від наслідків укладення договору купівлі-продажу. Встановивши вищевказані обставини суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими , а тому задовольнив їх і визнав недійсним договір оренди обладнання від 27 лютого 2004 року, укладений між нею та ОСОБА_1, а також відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачаться, що 27 лютого 2004 року між сторонами був укладений договір оренди обладнання з правом викупу строком на 10 місяців і з щомісячною орендною платою 1000 грн.
Доводи позовної заяви ОСОБА_2 про те, що фактично між нею та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу обладнання керамічного цеху, бо ОСОБА_1 отримавши від неї підписані паспортні дані ввів її в оману і в односторонньому порядку склав договір оренди обладнання з правом викупу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не відповідають фактичним обставинам.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р. №3 під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.
Ніяких доказів в підтвердження своїх доводів щодо недійсності угоди як укладеної внаслідок обману ОСОБА_2 суду не надала. Зазначений договір оренди був підписаний як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2. На виконання вищезазначеного договору оренди сторони підписали приймально - здаточний акт від 01.03.2004 року, згідно з яким ОСОБА_2 прийняла в користування від ОСОБА_1 обладнання керамічного цеху.
Таким чином, при вказаних обставинах, підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди обладнання від 27 лютого 2004 року нема, тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Оскільки судом встановлено, що між сторонами 27 лютого 2004 року був укладений договір оренди обладнання, умови якого відповідачка ОСОБА_2 не виконувала, орендну плату з 27 лютого 2004 року ОСОБА_1 не сплачувала, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
З огляду на зазначене , апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі.
Відповідно до п. 6.1 договору оренди орендна плата складає 1000 грн. щомісяця.
За період з 27 лютого 2004 року по 13 липня 2004 року заборгованість по орендній платі складала 4 515 грн.:
(з 28.02.2004 по 27.03.2004 заборгованість по орендній платі -1000 грн.; з 28.03.2004 по 27.04.2004 заборгованість -1000грн.; з 28.04.2004 по 27.05.2004 заборгованість -1000 грн.; з 28.05.2004 по 27.06.2004 заборгованість 1000 грн.;
з 28.06.2004р. по 13.07.04 (16 днів) - заборгованість - 515 грн.)..
При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що договір оренди було розірвано 13 липня 2004 року за його заявою на підставі ст. 782 ЦК України.
Апеляційний суд також вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми пені у зв'язку з порушенням строків виплати орендної плати.
Пунктом 7.1 договору оренди передбачена пеня в розмірі 5% від суми боргу за кожний день прострочки виконання зобов'язання.
Як було вказано вище, ОСОБА_2 не виконувала умови договору і не сплачувала орендну плату , тому повинна сплатити пеню. Сума пені на день розірвання договору складає 12 500 грн.
( з 27.03.2004 р. по 27.04.2004р. сума пені складає - 5400 грн. ( 1000 грн.* 5%*108 днів);
з 28.04.2004 р. по 27.05.2004 р. сума пені складає - 3 900 грн. ( 1000 грн.* 5%*78днів);
з 28.05.2004р. по 27.06.2004р. сума пені складає - 2 350 грн. (1000 грн. *5%*47 днів);
з 28.06.2004 по 13.07.2004 сума пені складає - 850 грн.( 1000 грн. *5%*17 днів).
Відповідно до ч. З ст. 551 ЦК України розмір пені може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 4000грн.
Крім того, позивач ОСОБА_1 ставив питання про стягнення суми неустойки, посилаючись на ч.2 ст. 785 ЦК України, однак апеляційний суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити , оскільки стягнення неустойки не передбачено умовами самого договору оренди.
Апеляційний суд також вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 150 грн. та частково судові витрати в розмірі 85 грн. 15 коп., тобто пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЩІК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Слов"янсього міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі, відшкодування шкоди частково задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по договору оренди від 27 лютого 2004 року у розмірі 4 515 грн.( чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень), пеню в розмірі 4 000 грн. ( чотири тисячі гривень), а всього 8 515 грн. ( вісім1 тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень). В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди від 27 лютого 2004 року недійсним відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 150 грн. судові витрати в розмірі 85 грн. 15 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.