Справа № 2-2838/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді             Богінкевич  С.М.,

при секретарі:                 Коба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він 25 червня 1999 року зареєстрував шлюб з відповідачкою, від якого мають спільну дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя. З кінця 2009 року шлюбні відносини між ними припинені, з того ж часу спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають і подружніх стосунків не підтримують, у зв’язку з цими обставинами вважає збереження шлюбу не можливим.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, з підстав наведених вище.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала повністю.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення на підставі п. 4 ст.130 ЦПК України та з урахуванням вимог ст.174 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням наведеного вище, суд  приходить до висновку, що збереження сім’ї в подальшому не можливе, оскільки подача даного позову відповідає дійсній волі як позивача так і відповідачки, тобто відсутні будь-які підстави для збереження сім’ї, тому позов необхідно задоволити шляхом розірвання шлюбу між сторонами.

Крім того, витрати пов’язані з видачею свідоцтва про розірвання шлюбу суд, з урахуванням думки сторін, вважає за необхідне покласти на позивача.

Майнового спору сторони не мають.

На підставі ст. ст.110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 31, 130, 174, 212, 214, 215, 209, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб, зареєстрований 25 червня 1999 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім’ї  (актовий запис № 676) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_1 сімнадцять гривень, ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.        

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: