Справа № 2-3199/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді             Богінкевич С.М.,

при секретарі:                 Коба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона 03 серпня 1990 року зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого мають спільних дітей – повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя. Спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають і подружніх стосунків не підтримують, шлюб існує формально, у зв’язку з зазначеними обставинами вважає збереження шлюбу та примирення не можливим, а тому просить його розірвати.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, наведених вище.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення на підставі п. 4 ст.130 ЦПК України та з урахуванням вимог ст.174 ЦПК України.

Так, частиною 4 ст.130 ЦПК України передбачено, що ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї в подальшому не можливе, оскільки подача даного позову відповідає дійсній волі як позивачки так і відповідача, тобто відсутні будь-які підстави для збереження сім’ї, тому позов необхідно задоволити шляхом розірвання шлюбу між сторонами.

Крім того, витрати пов’язані з видачею свідоцтва про розірвання шлюбу суд, з урахуванням думки сторін, вважає за необхідне покласти на позивачку.

Майнового спору сторони не мають.

На підставі ст. ст.110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 31, 60, 130, 174, 212, 214, 215, 209, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 03 серпня 1990 року Відділом ЗАГСу Московського району м. Києва (актовий запис № 1134) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_1 сімнадцять гривень, ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва при цьому заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: