Справа 22-Ц-2943/2007 року Головуючий 1 інст. - Бережна Н.М.
Категорія: про відшкодування шкоди Суддя-доповідач - Солодков А.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р. м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Малійської С.М.
суддів колегії - Солодкова А.А., Пилипчук Н.П.
при секретарі - Каплаух Н.Б..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника Акціонерної компанії « Харківобленерго» Аулової Юлії Володимирівни
на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2007 року по цивільній справі за позовною заявою Акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по акту, -
ВСТАНОВИЛА:
07 травня 2007 року представик АК «Харківобленерго» Аулова Ю.В. подала до суду апеляційну скаргу на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2007 року, в якій просить змінити рішення суду. Задовольнити позовні вимоги АК «Харківобленерго» у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 нарахування по акту в розмірі 4 565 грн. 68 коп., в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2007 року позов задоволено частково , стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» в рахунок відшкодування нарахувань по акту 1000 грн., 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт вказує, що відносини споживача електричної енергії та енергопостачальної організації регулюються ЗУ «Про електроенергетику» № 575/97-ВР від 16.10.1997 р., «Правилами користування електричною енергією», зареєстровані постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., «Правилами користування електричною енергією для населення», зареєстровані постановою КМ України № 1357 від 26.07.1999р. Дані нормативні акти, в яких вказані права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії.
Вказує, що даний позов про відшкодування нарахування по акту пов'язаний з належним виконанням договірних зобов'язань між споживачем та енергопостачальником і при його вирішенні необхідно керуватись положеннями про договірні зобов'язання, а не ст.ст. 1166, 1193 ЦК України, оскільки судом встановлено, що сторони перебувають у договірних відносинах.
Вислухавши суддю-доповідача, осіб , що приймали участі у справі ,перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є споживачем послуг електропостачання яке здійснюється АК „Харківобленерго",
2
Відповідно до п.48 Правил користування електричною енергією для населення , затвержених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 , споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією для населення - розкрадання електроенергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.
З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2007 року при проведенні рейду по виявленню без облікового споживання електричної енергії, в домоволодінні відповідача АДРЕСА_1 працівниками АК «Харківобленерго» та Зміївського РВЕ встановлений факт монтажу розетки зі схованою електропроводкою, підключеної мимо приладу обліку електричної енергії. При включенні навантаження в дану розетку диск приладу обліку № 420203 не обертався і електроенергія не враховувалась, при відключенні запобіжників напруга в розетці була, про що був складений акт № 02-14464 від 11.01.2007 року, де зафіксовані вищевказані порушення. Акт був підписаний ОСОБА_1, який в акті вказав, що порушення вказані вірно, зауважень не має (а.с.4).
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково. Не заперечував, що безобліково використовував електричну енергію, але не згоден з розрахунком суми заподіяних збитків, оскільки це відбувалося незначний період і що суму матеріальних збитків в розмірі 4 565 грн. 68 коп. ніколи відшкодувати не зможе, так як він престаріла людина, мешкає один, хворіє, пенсіонер, отримує незначну пенсію, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників війни, і просив врахувати його матеріальне становище.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги АК «Харківобленерго» обґрунтовано послався на ч.4 ст. 1193 ЦПК України , оскільки відповідачем надані докази про скрутне матеріальне становище , що підтверджується ксерокопією посвідчення за № 004645 про те, що відповідач має пільги для учасників війни та ветеранів війни(а.с.26), одержує невелику пенсію у розмірі 438,87 грн.(а.с.27), мешкає один (а.с. 19), громадянин престарілого віку (а.с.8).
Посилання апелянта на те , що суду першої інстанції при вирішенні спору необхідно керуватися положеннями про договірні зобов'язання є необґрунтованими.
Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди є позадоговорними (деліктними),
оскільки виникають з правопорушення ( у даному випадку - крадіжки електроенергії), а тому
суд обґрунтовано застосував до даних правовідносин ч.4 ст. 1993 ЦК України.
Відповідно до ч.1ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням
норм матеріального і процесуального права.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому
апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303 ; 304 ; 307 ч.1 п.1 ; 308 ;313-315 ; 317 ; 319 ; 325 ЦПК України , судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Акціонерної компанії « Харківобленерго» Аулової
Юлії Володимирівни відхилити. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.