Справа № 22-Ц-4472-2007                                      Головуючий у 1 інстанції  Каліуш О.В.

Категорія 41                                                                                     Доповідач: Молчанов С.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

2007 року травня " 21 "  дня   Апеляційний суд Донецької області

у складі: Головуючої Стельмах Н.С

Суддів: Молчанова СІ.

Звягінцевої О.М.

при секретарі АндрусьВ.С

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, з апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 30.03.2007 року

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, яка просила змінити рішення суду, стягнути на її користь вартість половини квартири, пояснення відповідача ОСОБА_2, який просив скасувати рішення суду, відмовити позивачці у задоволені позовних вимог, перевіривши доводи скарги по матеріалам справи

ВСТАНОВИВ

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Микитівського районного суду м. Горлівка від 30.03.2007 року, яким її вимоги задоволено частково, суд визнав спірну квартиру сумісною власністю подружжя, закріпив за кожним з них право на 1\2 частку квартири, вона бажає отримати половину вартості квартири, а квартиру просить залишити відповідачу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, просить відмовити позивачці у задоволені позовних вимог, на його думку рішення суду ухвалено з порушенням вимог матеріального і процесуального права, висновки суду про те, що квартира є власністю подружжя зроблено поспішно, без заліку фактичних обставин справи. Суд не прийняв до уваги, що його мама ОСОБА_3 1.11.2003 року продала свою 4 кімнатну квартиру АДРЕСА_1, та у той же день купила йому 1 кімнатну квартиру АДРЕСА_2 у рахунок його частки у 4-кімнатній квартирі. \ а.с. 31-32 \. Вважає, що квартира є його особистою власністю і не підлягає розподілу, позивачка не має права на частку квартири.

Суд першої інстанції встановив, що 23.10.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. Зазначала, що з відповідачем уклали шлюб 18.08.2001 року, за період сумісного життя, та за спільні кошти придбали майно, квартиру АДРЕСА_2.

Просила суд розділити квартиру, яку залишити відповідачу, на її користь стягнути 1\2 вартості квартири 20364 гривні.

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 30.03.2007 роїсу позов задоволено частково, суд визнав право подружжя на квартиру у розмірі 1\2 частини за кожним, у іншій частині позову відмовив.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити позивачці у задоволенні її вимог з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є суб,єктом сумісної власності подружжя.

Суд встановив, що сторони проживали у зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 2007 рік. кімнатній квартирі АДРЕСА_2. Після реєстрації шлюбу дружина не порозумілася з його матір,ю, тому вирішили купити відповідачу особисто однокімнатну квартиру у тому ж будинку АДРЕСА_2.

1.11.2003 року матір продала свою 4-кімнатну квартиру, у той же день за гроші від угоди купила на його ім,я однокімнатну квартирну АДРЕСА_2. Суд першої інстанції встановив, що 1.11.2003 року матір відповідача ОСОБА_2 продала свою 4-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, у цій квартирі була частка відповідача, у той же день купила за гроші від угоди 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 у тому ж будинку на ім,я сина ОСОБА_2, але при цьому суд визнав право на квартиру за вказаною адресою за сторонами по справі, зробив висновок, що сторони мають рівні права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до вимог п. З ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю чоловіка, дружини є майно, набуте нею, бним за час шлюбу, але за кошти які належали їй, йому особисто.

Апеляційний суд вважає встановленим, що відповідач проживав з батьками у 4-кімнатній квартирі АДРЕСА_1, як власник мав право на частку квартири. За домовленістю з матір,ю 1.11.2003 року ця квартира була продана, у цей же день за кошти від угоди було куплено 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 у цьому ж будинку на ім,я відповідача.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 колишній власник квартири АДРЕСА_2, підтвердили ці обставини, продавець квартири вказав, що угоду купівлі-продажу виконала матір відповідача ОСОБА_4, від якої він отримав гроші, але покупцем в угоді вказали відповідача ОСОБА_2, згідно домовленості. Ці обставини підтверджують письмові докази, угоди купівлі-продажу квартир \ а.с. 31-33 \, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, поясненням сторін по справі. Позивачка не заперечувала проти того, що на час купівлі квартири сторони навчалися в учбових закладах і не мали доходів, вона вважає, що сам факт купівлі квартири під час шлюбу дає їй право власності на половину квартири.

Апеляційний суд вважає встановленим, що вказана квартира є власністю лише відповідача, так як квартира куплена за гроші від продажі його частки у іншій квартирі, де він проживав до реєстрації шлюбу, тому квартира АДРЕСА_2 є майном набуте відповідачем за час шлюбу, але за кошти, які належать йому особисто.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції порушив вимоги матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Так як відповідач заперечує проти того, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя, слід визнати що відповідач має право власності на квартиру, у позові про власність позивачки на частку квартиру слід відмовити.

Керуючись ч 1 п.2 ст. 307, ст. 309,313, 315 ЦПК України

ВИРІШИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 30.03.2007 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл квартири у АДРЕСА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців починаючи з дня оголошення рішення суду.