Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2657/ 2007                                      Головуючий у 1 й інстанції - Бондарьова Г.М.

Категорія -   21                                                         Доповідач- ГоковП.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої - Рудь В.В.

суддів - Гокова П.В., Котушенко СП.

при секретарі - Чергенець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 році ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом і просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги в сумі 11237,90 грн.

Рішенням суду на користь позивача з Фонду постановлено стягнути - 10 170 гр. 61 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить відмінити рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити, оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги положення ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року, чим порушив норми матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що під час виконання трудових обов'язків на шахтах "Західно-Донбаська" і "Першотравнева" ДХК "Павлоградвугілля'' правонаступником якої є ВАТ "Павлоградвугілля," позивач отримав виробничу травму.

Згідно первинного висновку МСЕК від 27 травня 2004 року йому було встановлено 55 % втрати професійної працездатності, з яких 40 % повторно, а 15 % первинно у зв'язку з травмою.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Відділення №916/4 від 29.06.2004 року, позивачу було нараховано страхову виплату одноразової допомоги у зв'язку із втратою 55 % працездатності, в сумі 21 345,90 грн., яка дорівнює чотирикратному розміру граничної суми заробітної плати, але обмежено до виплати сумою 10 640гр..

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача і стягнув з відповідача повний розмір одноразової допомоги.

2

Але з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у зв'язку з повторним встановленням МСЕК вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності не передбачає можливості обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах зазначеного Закону.

Абзац 1 ч. 2 ст. 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає порядок визначення суми одноразової страхової допомоги потерпілому при стійкій втраті працездатності внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання. При цьому встановлено обмеження, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру страхової суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Розмір граничної суми заробітної плати (доходу) щорічно визначається Верховною Радою України при затвердженні Державного бюджету.

Абзац 2 ч.2 ст. 34 вказаного Закону не є спеціальною нормою стосовно абзацу 1 цієї частини, тому в даному випадку не застосовується правило про відміну дії загальної норми спеціальною.

Норма абзацу 2 ч.2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не встановлює новий розмір і нові правила визначення розміру одноразової допомоги, а лише регламентує порядок перерахунку вже раніше визначеного розміру.

За таких обставин висновок суду, про те, що одноразова допомога позивачу повинна бути виплачена відповідачем у повному обсязі заподіяної шкоди на підставі Закону України «Приузагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не ґрунтується на вимогах законодавства, і тому рішення суду у відповідність до ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог   ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307,309,313 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИЛА:

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2007 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги - відмовити.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.