Справа №2-486/10

     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                      (заочне)

30 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.  

                при секретарі      - Уваровій Ю.С.      

    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

                    В С Т А Н О В И В:

    23.11.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04.02.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №k2xrFA04910036, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав  кредит в сумі 4946,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.12.2008 року.

    У порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

    В зв’язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 11.06.2009 року виникла заборгованість в сумі 13633,52 грн., яка складається з наступного : 4946,00 – заборгованість за кредитом; 3,09 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 7559,02 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 625,41 грн. – штраф (процентна складова).

    На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

    Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.  

    Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причини неявки суду не повідомив.

    Суд, за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

    Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

    Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.  

    Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

    Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

    Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

    Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

    Судом встановлено, що 04.02.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №k2xrFA04910036, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4946,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.12.2008 року.

    Встановлено, що банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних ресурсів в сумі 4946,00 грн.

    В свою чергу, ОСОБА_1 скористався кредитними коштами та свої зобов’язання за договором №k2xrFA04910036 від 04.02.2008 року належним чином не виконав.

    Так, станом на на 11.06.2009 року виникла заборгованість в сумі 13633,52 грн., яка складається з наступного : 4946,00 – заборгованість за кредитом; 3,09 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 7559,02 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 625,41 грн. – штраф (процентна складова).

    Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

    Згідно ст. 57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.

    Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

    Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Згідно статуту ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником усіх прав ЗАТ КБ «ПриватБанк» є ПАТ КБ «ПриватБанк».

    Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору №k2xrFA04910036 від 04.02.2008 року, а тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 13633,52 грн.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.          

    Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору 136,34 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 554, 625, 651, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

    Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження якого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 заборгованість за кредитним договором №k2xrFA04910036 від 04.02.2008 року в сумі 13633,52 грн.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження якого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 витрати по оплаті судового збору в сумі 136,34 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120,00 грн.

    Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя