Справа № 2-254/10 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25.06.2010  року  Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого  судді              Оксюти Т.Г.

при    секретарі                                 Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за неякісно виконану роботу та відшкодування моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за неякісно виконану роботу та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06.03.2001 року.

У вересні 2008 року позивачі домовились з ОСОБА_3 про виконання будівельно – ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідачу було надано дизайн – проект, в якому детально описано, який вигляд повинна мати квартира після завершення всіх робіт.

Позивачі та відповідач домовились про те, що ремонтно – будівельні роботи будуть виконані протягом 4-5 місяців, тобто до лютого 2009 року ремонт в квартирі буде завершено.

Між сторонами був складений приблизний кошторис на виконання будівельних робіт та приблизний кошторис на будівельні матеріали. Була домовленість, що остаточний розрахунок між сторонами буде проведений після закінчення ремонтно – будівельних робіт в квартирі.

Зазначають, що в зв’язку з тим, що ремонт в квартирі не був завершений в попередньо встановлені строки з вини відповідача, позивач ОСОБА_2 був вимушений проживати в орендованій квартирі за яку він сплатив 19250,00 грн.

Крім того, у січні 2009 року позивачі помітили вибоїни, вздуття та тріщини в цементно – піщаній стяжці підлоги.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_3 про неякісно виконану роботу, після чого стяжка була вирівняна, швидко висихаючою сумішшю. Надалі в квартирі виконувались штукатурні та малярні роботи, влаштування кахельної плитки.

Під час проведення малярних робіт підлога в квартирі була  закрита картонними листами.

Після завершення малярних робіт, коли зняли картон, позивачі помітили, що на стяжці знову з'явились тріщини, вздуття та відшарування.

Крім того, кахельна плитка на стінах була встановлена неякісно, а на підлозі плитка відклеювалась.

Про дані обставини позивачі повідомили відповідача, однак він пояснив, що таке буває при виконанні ремонтно – будівельних робіт, коли стяжка висихає.

Однак, з таким твердженням відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодились та замовили проведення будівельно – технічного дослідження, за яке ними було сплачено 3000,00 грн.

Згідно висновку експертно – будівельного дослідження №41/35/09 від 05.05.2009 року влаштована маячна цементно – піщана стяжка у кв. АДРЕСА_1 є неякісною і не відповідає вимогам п. 5.3 СНиП 2.03.13-88 «Полы» на міцність, п. 4.17 СНиП 3.04.01-87 «Изоляционные и отделочные покрытия» та ВСН 35-80 «Инструкция по устройству полов в жилых и общественных зданиях» щодо правильності виконання робіт.

Влаштована облицювальна кахельна плитка в приміщеннях кв. №АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п.4.16 та 5,8 ДБН В.2.6.-22-2001 «Улаштування покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей» щодо міцності зчеплення плитки.

Влаштована гідроізоляція в ванній кімнаті квартири №АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п.4.72 ДБН В.2.6-22.2001 «Улаштування покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей» щодо її товщини, яка має бути не менше 1,5-2,00 мм.

Зазначені обставини свідчать про те, що ремонтно – будівельні роботи є неякісними та не відповідають нормам.

Позивачі були змушені повторно купувати матеріали для виправлення недоліків, допущених відповідачем при проведенні ремонтно – будівельних робіт. Таким чином, позивачами було придбано будівельних матеріалів на загальну суму 55610,71 грн.

09.04.2009 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ «Україна – Будсервіс» було укладено договір №09/04-09 на проведення ремонтно – будівельних робіт.

Вартість ремонтно – будівельних робіт та закуплених будівельних матеріалів склала 7456,31 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 27.04.2009 року.

Надалі ремонтно – будівельні роботи продовжував виконувати СПД ОСОБА_4, вартість яких склала 8052,50 грн.

Крім того, позивачі вважають, що відповідач незаконно стягнув з них 12% транспортних витрат, що склало 4729,78 грн., а також 45% прибутку від виконаних робіт, що склало 21356,43 грн.

Через порушення строків виконання ремонтно – будівельних робіт в квартирі з вини відповідача, позивачі були змушені нести додаткові витрати за зберігання придбаної ними кухні, які склали 1800,00 грн.

Таким чином, загальна суму збитків, яку позивачі просять стягнути на їх користь з ОСОБА_3 складає 181401,07 грн.

Зазначили, що вищевказаними діями їм також було завдано й моральної шкоди, яка виразилась в тому, що вони перенесли нервовий стрес, морально – психологічні переживання, порушення нормальних життєвих зв’язків та додаткові клопоти.

Винні дії відповідача призвели до зміни звичайного життя позивачів, порушення спокою та нормальних життєвих стосунків у спілкуванні з рідними та друзями.

Позивачі оцінюють розмір моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просили позов задовольнити.

Представники позивачів в судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 164889,51 грн., а саме : 19108,08 грн. в рахунок відшкодування витрат з переробки цементно – піщаної стяжки; 488,40 грн. – за ремонтну суміш Томзіт RS-88; 24449,03 грн. в рахунок відшкодування витрат за плиточні роботи, які виконано неякісно; 31400,17 грн. в рахунок відшкодування витрат за гіпсокартонні роботи, які виконано неякісно; 20605,95 грн. в рахунок відшкодування витрат за малярні роботи; 12939,18 грн., які були незаконно приписані; 2102,31 грн. в рахунок відшкодування незаконно стягнутих з них транспортних послуг; 21356,43 грн. в рахунок відшкодування незаконно стягнутих з них 45% прибутку від виконаних робіт; 1800,00 грн. за зберігання кухонних меблів; 19250,00 грн. в рахунок відшкодування витрат за оренду житла; 3000,00 грн. за проведення експертно будівельно – технічного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а також судові витрати.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заперечували, посилаючись на те, що твердження позивачів щодо існування домовленості з ОСОБА_3, про те, що ремонтно-будівельні роботи будуть проведені протягом 4-5 місяців, тобто до лютого 2009 року ремонт в квартирі буде завершено, відповідають дійсності, однак про строки закінчення робіт з замовниками домовленості не було. Строки залежали від видачі грошей. Видача грошей на закупку матеріалів та виконання робіт постійно затримувались.

Також позивачі на підтвердження своїх позовних вимог стверджують, що ОСОБА_3 склав кошторис, однак суду його не надали.

Зазначили, що сторони домовлялись про поетапне виконання робіт: кошторис на частину робіт, вивчення його, видача грошей на частину робіт та матеріалі, виконання робіт, здача робіт, чеків, звіту за виконану частину робіт.

До початку робіт у вересні 2008 року ОСОБА_3 замовники не ознайомлювали з умовами зняття ними квартири №АДРЕСА_2, і тим більше не повідомляли про те, що він повинен оплачувати проживання в даній квартирі позивачів.

Твердження, про те, що позивачі кожного дня працювали та не мали можливості контролювати виконання робіт, також не відповідає дійсності.

Так, ОСОБА_7, представник позивача, була присутня при виконанні робіт кожного дня, вона живе поверхом вище.

Матеріали куплені ОСОБА_3 перераховувалися та приймалися ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Зазначили, що після залиття стяжки, приблизно через 30 днів, на ній в районі дитячої кімнати та балкону з’явились дрібні тріщини, які утворюються при висиханні розчину (яким заливалася стяжка).

Замовники звернулись до ОСОБА_3 з проханням розшити їх та відремонтувати спеціальним розчином Томзіт RS-88.

За свій рахунок відповідач придбав 5 мішків розчину Томзіт RS-88 і на вимогу ОСОБА_7 в місцях де вона вказала виконав ремонт стяжки.

Приблизно в грудні 2008 року у ОСОБА_2, з його слів, закінчились гроші, і він повідомив, що гроші буде видавати ОСОБА_1 - його рідна тітка.

Приблизно в перших числах січня 2009 року відповідач зустрівся з ОСОБА_1 для передачі їй кошторису на подальше проведення робіт (електромонтажні роботи, сантехнічні роботи, малярні роботи, плиточні роботи та паркетні роботи) і закупівлю матеріалів для цих робіт.

ОСОБА_1 торгувалась до останнього по ціні на роботи, але 09.01.2009 року все ж таки видала частину грошей у виді авансу.

Після того, як ОСОБА_3 закупив на вищевказані гроші матеріали і виконав обумовлений етап робіт, він звернувся до замовників з проханням про подальше фінансування робіт та закупівлю матеріалів, на що отримав відмову.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 повідомили, що їм не подобається стяжка через те, що на ній виконувались роботи в деяких місцях з’явились незначні вибоїни. По стяжці жінками - малярами пересувались стояки («козли»), бувало падали залишки шпаклівки та осідав пил від шліфування стін.

Пізніше, замовники почали вимагати від ОСОБА_3 повернення грошей в сумі 12000,00 грн., в свою чергу не оплативши відповідачу гроші в сумі 8000,00 грн., які він повинен був заплатити малярам за етап по підготовці стін до наклеювання шпалер та фарбування стель.

Вказали, що відповідач призупинив роботи через те, що замовники не розрахувались з ним за обумовлений з ними та виконаний етап робіт.

04.06.2009 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 листа про те, що нібито він наніс позивачам матеріальну шкоду на 120000,00 грн.

09.06.2009 року ОСОБА_3 направив лист на адресу позивачів, у якому просив, щоб вони аргументували свої вимоги. Натомість, замовники подали позов до суду.

Вважають, що з боку відповідача ніяких порушень по виконанню робіт не було, позивачі не надали суду жодного доказу вини відповідача у неякісному проведенні ремонту.

Крім того, моральна шкода позивачами також є необґрунтованою, оскільки вони не надали доказів того, якими неправомірними діями її було заподіяно та з яких міркувань вони виходили визначаючи розмір шкоди.

На підставі вищевикладеного просили в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивачів, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 06.03.2001 року, квартира №11, по вул. М.Котельникова, 33 в м. Києві належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Вищевказана квартира складається з двох кімнат, жилою площею 37,30 кв.м., загальною площею 75,20 кв.м.

У квартирі №АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Встановлено, що у вересні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились з відповідачем ОСОБА_3 про виконання будівельно – ремонтних робіт у квартирі №АДРЕСА_1

Позивачі в обґрунтування позову посилались на те, що у зв’язку з неякісним виконанням будівельно – ремонтних робіт вони понесли матеріальну шкоду в розмірі 164889,51 грн., яка складається з наступного : 19108,08 грн. - витрати з переробки цементно – піщаної стяжки; 488,40 грн. – витрати за ремонтну суміш Томзіт RS-88; 24449,03 грн. - витрати за плиточні роботи, які виконано неякісно; 31400,17 грн. - витрати за гіпсокартонні роботи, які виконано неякісно; 20605,95 грн. - витрати за малярні роботи; 12939,18 грн., які були незаконно приписані; 2102,31 грн. - незаконно стягнуті з них витрати за транспортні послуги; 21356,43 грн. - незаконно стягнуті з позивачів 45% прибутку від виконаних робіт; 1800,00 грн. - витрати за зберігання кухонних меблів; 19250,00 грн. - за оренду житла; 3000,00 грн. – витрати за проведення експертно будівельно – технічного дослідження.

Також позивачі посилались на те, що вони домовились з ОСОБА_3 про те, що ремонтно – будівельні роботи будуть виконані протягом 4-5 місяців, тобто до лютого 2009 року ремонт в квартирі буде завершено.

Між сторонами був складений приблизний кошторис на виконання будівельних робіт та приблизний кошторис на будівельні матеріали. Була домовленість, що остаточний розрахунок між сторонами буде проведений після закінчення ремонтно – будівельних робіт в квартирі.

Зазначали, що в зв’язку з тим, що ремонт в квартирі не був завершений в попередньо встановлені строки з вини відповідача, позивач ОСОБА_2 був вимушений проживати в орендованій квартирі за адресою : АДРЕСА_2, за яку він сплатив 19250,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що твердження позивачів відносно того, що строки ремонтно-будівельних робіт були погоджені з відповідачем ОСОБА_3 є надуманими, оскільки з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається що строки закінчення робіт з замовниками не обумовлювались.

Договір на проведення ремонтних робіт в письмовій формі між сторонами не укладався.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була домовленість про поетапне виконання робіт: кошторис на частину робіт, вивчення його, видача грошей на частину робіт та матеріалі, виконання робіт, здача робіт, чеків, звіту за виконану частину робіт.

Строки залежали від видачі грошей на закупівлю матеріалів та виконання робіт.

Крім того, до початку робіт у вересні 2008 року замовники не ознайомлювали ОСОБА_3 з умовами зняття ними квартири №АДРЕСА_2 і не повідомляли про те, що він зобов’язаний був оплачувати проживання в даній квартирі позивача ОСОБА_2

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вищевказані посилання позивачів, як на підставу своїх позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивачів, у січні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помітили вибоїни, вздуття та тріщини в цементно – піщаній стяжці підлоги, після чого повідомили ОСОБА_3 про неякісно виконану роботу.

Стяжка була вирівняна швидко висихаючою сумішшю – Томзіт RS-88 та надалі у квартирі №АДРЕСА_1 виконувались штукатурні та малярні роботи, влаштування кахельної плитки.

Під час проведення малярних робіт підлога в квартирі була закрита картонними листами.

Пояснила, що після завершення малярних робіт та зняття з підлоги картонних листів, позивачі знову побачили недоліки стяжки, а саме на ній з'явилися тріщини, вздуття та відшарування.

Крім того, кахельна плитка на стінах була встановлена неякісно, а на підлозі плитка взагалі відклеювалась.

Зазначила, що протягом декількох місяців позивачі давали гроші ОСОБА_3 на закупівлю матеріалів і оплату робіт, при цьому якість ремонту не перевіряли оскільки постійно працювали.

Таким чином, позивачі понесли значні матеріальні збитки, внаслідок неякісного виконання ремонтно – будівельних робіт, а саме з переробки цементно – піщаної стяжки в сумі 19108,08 грн.; за ремонтну суміш Томзіт RS-88 в сумі 488,40 грн.; за плиточні роботи, які виконано неякісно в сумі 24449,03 грн.; за гіпсокартонні роботи, які виконано неякісно в сумі 31400,17 грн.; за малярні роботи в сумі 20605,95 грн.; 12939,18 грн. незаконно приписані грошові кошти; 2102,31 грн. в рахунок відшкодування незаконно стягнутих з них транспортних послуг; 21356,43 грн. в рахунок відшкодування незаконно стягнутих з них 45% прибутку від виконаних робіт

Такі твердження позивачів не відповідають дійсним обставинам справи.

Встановлено, що контроль якості роботи, використання грошей на закупівлю матеріалів здійснювався позивачами постійно протягом терміну проведення ремонту.

За домовленістю між сторонами кожна наступна сума грошей на проведення ремонтних робіт надавалась ОСОБА_3 тільки після прийняття детального звіту про використання раніше переданої суми.

Встановлено, що ОСОБА_3 передавав замовникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звіти разом з оригіналами чеків на закупівлю матеріалів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звіти ОСОБА_3 були зроблені окремо, а саме по : закупівлі матеріалів; монтажні та підготовчі роботи по гіпсокартону; загальні будівельні роботи; плиточні та додаткові роботи; електромонтажні роботи; сантехмонтажні роботи.

Тобто, в залежності від того, на які грошові кошти (за якою розпискою отримані) були зроблені ті чи інші роботи, відповідно і формувався звіт.

Розписками підтверджується, що ОСОБА_3 отримував грошові кошти від замовників сім разів, а саме :

10.09.2008 року в сумі 20000,00 грн. – прозвітував 01.10.2008 року;

08.10.2008 року в сумі 20000,00 грн. – прозвітував 20.10.2008 року;

21.10.2008 року в сумі 25000,00 грн. – прозвітував 12.11.2008 року;

17.11.2008 року в сумі 45000,00 грн. – прозвітував 08.12.2008 року;

15.12.2008 року в сумі 7000,00 грн. – прозвітував 29.01.2008 року;

09.01.2009 року в сумі 26000,00 грн. – прозвітував 20.02.2009 року;

Пізніше в квітні 2009 року ОСОБА_3 отримав додатково 3434,00 грн., про що відповідно вніс запис в розписку №6 від 09.01.2009 року.

Той факт, що позивачі знали про такі домовленості стосовно порядку виконання робіт свідчить сам позов, в якому позивачі вважають безпідставно стягнутими з них 45% прибутку з собівартості робіт та 12% від вартості матеріалів в якості транспортних витрат.

При цьому ними вказані суми націнки, як на собівартість робіт, так і на транспортні витрати.

Отже, достовірними послідовними діями сторін, які виразилися в передачі грошей на певні роботи від замовників, надання звіту замовникам щодо використання грошей і проведеної роботи, і потім передача грошей на нові роботи, сторони неодноразово підтверджували відносини між собою - передача замовником кожної наступної суми грошей є фактичним прийняттям ним попереднього етапу роботи.

Наведені факти свідчать про надуманість тверджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно того, що вони не мали можливості контролювати якість улаштування стяжки підлоги і зауважувати щодо її недоліків.

Контроль якості здійснювався ними постійно при передачі кожної наступної суми грошей.

За приписами ст. 205 ЦК України одним із способів волевиявлення при вчиненні правочину є поведінка сторін правочину, яка засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було зазначено вище, позивачі усвідомлювали вартість робіт, складові витрат на ці роботи, що засвідчує факти прийняття звітів про виконанні роботи з наступним фінансуванням іншого етапу роботи.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивачами було надано висновок №41/25/09 експертного будівельно – технічного дослідження від 05.05.2009 року, який не приймається судом в якості належного доказу з огляду на наступне.

В акті відбору зразків від 25.03.2009 року не зазначено робітника, який безпосередньо відбирав зразки та відсутній його підпис. Не заповнена графа на підставі чого брались зразки – договір чи заява, від кого, кому, від якого числа. Також відсутній підпис працівника відповідача який був при відборі зразків.

В протоколі №30/09 випробувань зразків розчину, відібраних зі стяжки під підлогу у квартирі АДРЕСА_1 вказано, що відбір зразків та дослідження проводились за листом №П095 від 01.04.2009 року, тобто лист був після відбору зразків та складання акту.

У протоколі також вказано, що дослідження проводились у відповідності до ГОСТ 5802-86, однак в ГОСТі 5802-86 вказується, що виготовлені спеціалістами НДІ куби 2х2х2 см відносяться до випробувань розчину взятого з горизонтальних швів цегляної кладки або швів крупнопанельних конструкцій. Окрім цього, цей розчин потрібно випробовувати на пресі типу ПС-100 з навантаженням від 100 до 500 кг. на см. кв.

У цьому ж протоколі вказується прес FM-1000, якого нема в жодному ГОСТ та ДБН в Україні.

Також, в протоколі вказана машина УМ-5 з похибкою 1%, що складає 50 кг на см кв. Ця машина не відповідає ГОСТу 5802-86 – машина для випробування зразків на розрив.

В протоколі не зазначено відсотку вологості стяжки, ваги випробовуваних зразків. Не зазначено способу доставки та опломбування зразків, що випробовуються.

В судовому засіданні встановлено, що зразки були відібрані зі стяжки за допомогою перфоратора, зубила та молотка, що підтвердили працівники лабораторії викликані в судове засідання, в якості свідків. При відборі зразків перфоратором зі стяжки були вирубані тільки верхній шар стяжки – 2 см., а не на всю глибину – 10 см. Зразки були зруйновані і зібрані в мішки.

В судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_5, який проводив дослідження, та лаборант ОСОБА_8 викликаний в якості свідка, пояснили, що немає методів відбору зразків і випробування готової стяжки.  

Крім того, у висновках виданих спеціалістом ОСОБА_5 зазначено, що огляд об’єкту та забір зразків проводився в присутності представника інтересів ОСОБА_2, хоча жодних довіреностей від ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 у матеріалах справи немає.

Довіреність від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була виписана тільки 05.06.2009 року.

Спеціалістом ОСОБА_5 не зазначено, який об’єм робіт виконано по стяжці, яким матеріалом, її товщина, глибина вибоїн, розмір тріщин, горизонтальність, вологість.

Фотографії зроблені без прив’язки до квартири. Фотографії 7 і 8 з висновку спеціаліста зроблені у ванній кімнаті, але плитка на даних фото різна.  

Спеціалістом ОСОБА_5 в судовому засіданні не були надані відповіді на питання чим він міряв товщину клею під плиткою не знімаючи її. Яка плитка, скільки її укладено, і якого виду? Яка якість плитки, вертикальність, горизонтальність, прямолінійність, товщина швів, нерівність у швах, міцність зчеплення плитки з конструкціями, товщину шару клею, пустоти під плиткою?

Крім того, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він визначив, яким матеріалом були проведені роботи по мішкам зі сміттям.

Також, у звіті не вказано чим заміряв спеціаліст ОСОБА_5 висоту зубця терки, яку застосовували при укладці плитки та на це питання не дав відповіді у засіданні.

З пояснень спеціаліста ОСОБА_5, які він надав у судовому засіданні вбачається, що плитку на підлозі він відривав шпателем, який знайшов в квартирі.

Також спеціаліст описав гідроізоляцію, при цьому не вказав які вимоги проекту, товщину кожного шару гідроізоляції, скільки шарів гідроізоляції, водонепроникнення гідроізоляції, міцність зчеплення з основою, методи замірів, інструмент для замірів, який він використовував, чим порушив вимоги ДБН В 2.6-22-2001 р. п. 6.23, 6.26.

Окрім цього, в порушення наказу МВС України №17 від 11.01.1999 року, на висновку спеціаліста стоїть печатка як в діаметрі має 35 мм, хоча в наказі зазначається, що печатка повинна мати круглу форму з розміром в діаметрі 38-40 мм.

Також, в порушення наказу Міністерства юстиції України №61/10341 від 19.01.2005 року спеціаліст поставив печатку судового експерта без ідентифікаційного номеру, а також порушив п. п. 4.9, 4.12, 4.15 Інструкції про призначення судових експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачі по справі, отримали висновок спеціаліста 05.05.2009 року, а 09.04.2009 року уклали договір з ТОВ «Україна-Будсервіс» про демонтаж стяжки де вартість робіт склала 7456,31 грн., тобто за місяць до отримання висновку про проведені відповідачем будівельні роботи, які на їх думку виявилась неякісними.

В подальшому позивачі уклали договір №150509/1 від 15.05.2009 року.

Вартість виконаних робіт, які були зроблені після ОСОБА_3 відповідно до договору складає 8052,50 грн., однак позивачами не вказано, хто виконав роботи, в яких об’ємах, в який період на суму 63145,34 грн.

Таким чином, суд не приймає до уваги висновок №41/25/09 експертного будівельно – технічного дослідження від 05.05.2009 року, оскільки у суду виникає сумнів щодо правильності його проведення, та вважає, що він складений упереджено, з метою задоволення потреб позивачів.

Що стосується клопотань позивачів про проведення судової експертизи, то дане питання було вирішено ухвалами суду від 31.05.2010 року  та 17.06.2010 року з посиланням на норми чинного законодавства (а.с. 31-32, 42-43).

Позивачі зазначали, що ними було придбано матеріали на суму 55610,71 грн., однак підтверджуючих документів суду не надали, так само як і не надали відомості про те, хто їх купував і доставляв.

Що стосується посилань позивачів відносно того, що в січні 2009 року вони придбали кухню та через порушення строків виконання ремонтно – будівельних робіт були змушені нести додаткові витрати за зберігання придбаної ними кухні, які склали 1800,00 грн., то суд не приймає їх до уваги, оскільки кухня була розібрана та упакована і могла зберігатись в квартирі.

Суд також не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13В, оскільки вони не змогли пояснити які саме виконувались ремонтні роботи у АДРЕСА_1 та яка була домовленість між сторонами.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 в сумі 10000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка  її завдала, за наявності її вини.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову і в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачі не надали суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їм моральних страждань або втрат немайнового характеру.

На думку суду, даний позов був поданий на ґрунті неприязних стосунків, які виникли між сторонами в процесі проведення ремонту, з метою стягнення з відповідача сум коштів, які були сплачені позивачами іншим підрядним організаціям, тобто за його рахунок повернути частину коштів витрачених на ремонт.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачі не довели ті обставини, на які посилались, як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 205, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 84, 88, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за неякісно виконану роботу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя