Увага! Зараз ми працюємо у тестовому режимі! Якщо у Вас є будь-які підказки, бажання або відгуки, будь-ласка, лишайте їх на
Судове рішення #10015066

Копія

ВИРОК №2

 

Ім’ям                    України

11 лютого 2010 року                                                     м.   Черкаси


Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні, в розташуванні військової частини А 1744, в складі: головуючого полковника юстиції ТОРОПЕНКА М.В., при секретарі ЦІВІНСЬКІЙ А.Ю., з участю державного обвинувача – військового прокурора Кіровоградського гарнізону підполковника юстиції ЧЕРНОВА О.В., розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини 3011 прапорщика


ОСОБА_4 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянка, Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, засудженого військовим місцевим судом Черкаського гарнізону 13 липня 2009 року по ст. 409 ч. 1 КК України до 1 року службового обмеження, з відрахуванням 20% місячного грошового забезпечення, маючи на утриманні одну неповнолітню дитину, учасник бойових дій, призваний на військову службу Кіровоградським МВК, на військовій службі за контрактом з  11 жовтня  1992 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.2 КК України,-


Судовим слідством, військовий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ:

В період, з 25 листопада 2009 року по 11 грудня 2009 року ОСОБА_4, будучи військовослужбовцем контрактної служби військової частини 3011 ВВ МВС України, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин, самовільно залишив військову частину, і став проводити час на власний розсуд, перебуваючи вдома та не з’являючись на військову службу.

Підсудний ОСОБА_4  винним себе в самовільному залишенні військової частини без поважних причин визнав повністю, і судовому засіданні дав покази, які відповідають вищевикладеному та показав, що 13 липня 2009 року, він був засуджений військовим місцевим судом Черкаського гарнізону до 1 року службового обмеження, а 25 листопада 2009 року залишив військову частину і став займатись власними справами.

Підсудний також заявив, що мети зовсім ухилитися від військової служби у нього не було, а 11 грудня 2009 року, він самостійно з’явився до військової частини 3011 ВВ МВС України, і заявив про себе.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність доведена і перевірена у відповідності до ч.3 ст. 299 КК України.

Дії підсудного суд кваліфікує по ст. 407 ч. 2 КК України – як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем за контрактом без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудному, суд враховує такі, як його щире каяття, з’явлення зі зізнанням, те, що він є учасником бойових дій, має на утриманні одну неповнолітню дитину. Всі ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують  покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає таку, як рецидив злочину.

Враховуючи що підсудний будучи засудженим військовим судом, і під час виконання вироку суду, знову вчинив злочин, то суд вважає за необхідне не призначати останньому покарання у вигляді штрафу, або службового обмеження, як такі які вказані в диспозиції ст..407 ч.2 КК України.

А тому з урахуванням ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4, особи винного, суд вважає що його виправлення та перевиховання можливе без направлення його в місця позбавлення волі.

Враховуючи конкретні обставини справи, при яких було вчинено злочин, суд вважає що з урахуванням особи винного, обставин що пом’якшують покарання підсудному та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину за можливе перейти до іншого більш м’якого виду основного покарання /відносно позбавлення волі/ не зазначеного в санкції статті особливої частини цього кодексу, за цей злочин, тобто застосувати ст..69 КК України, і призначити покарання у вигляді арешту, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

ОСОБА_4 був засуджений, 13 липня 2009 року, військовим місцевим судом Черкаського гарнізону за ст. 409 ч.1 КК України, до 1 року службового обмеження, з відрахуванням 20% місячного грошового забезпечення, і на день винесення даного вироку підсудний не відбув призначене йому покарання у вигляді – 5(п’ять)місяців і 3 дні службового обмеження, що стверджується довідкою військової частини 3011.

Відповідно до ст.72 КК України – одному дню арешту відповідають – три дні службового обмеження для військовослужбовців, що становить в перерахунку 1 місяць 21 день арешту.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий суд гарнізону, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком військового місцевого суду Черкаського гарнізону, від 13 липня 2009 року, виходячи з співвідношення: 1 день арешту відповідає 3 дням службового обмеження, тобто, невідбута частина покарання становить 1 місяць 21 день і остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці 21 день.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 – нагляд командування військової частини 3011 – скасувати, помістивши останнього на гауптвахту Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по м.Києву та Київської області.  

Початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_4, обчислювати з дня прибуття його на гауптвахту.

Речові докази по справі:

-   шляхові листи 3 стрілецького батальйону військової частини 3011, з 25.11.2009 року по 08.12.2009 року – передати за належністю до військової частини 3011 ВВ МВС України;

-   графіки участі офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом в бойовій службі та контролі за нею на листопад, грудень 2009 року – зберігати в матеріалах кримінальної справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону, на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а самим засудженим – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.


Дійсна за належним підписом

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ М.В.ТОРОПЕНКО