Справа № 22ц-4535/2007 Головуючий в 1 інстанції - Зайцев В.В.
Категорія - 19/21 Доповідач - Пищида М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Кузнецова В.О.
Суддів - Пищиди М.М., Максюти Ж.І.
При секретарі - Журавель Ю.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої у наслідок виробничої травми ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог щодо стягнення страхової виплати за моральну шкоду в повному обсязі.
Зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 відмовлено в його позовних вимогах щодо стягнення страхової виплати за моральну шкоду.
Як на підстави своєї апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 тривалий час працював в підземних та шкідливих умовах ВАТ «Павлоградвугілля» . При виконанні трудових обов'язків позивач отримав травму у вигляді - струсу головного мозку, зарибленої рани грудної клітини. Висновком МСЕК від 21 березня 2006 року позивачу первинно встановлено З групу інвалідності та встановлено втрату 50% професійної працездатності.
В зв'язку з втратою позивачем професійної працездатності Відділенням виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Першотравенську йому було призначено страхові виплати, але виплати за моральну шкоду, яка була заподіяна позивачу - не виплачувались.
З позовом до суду , щодо стягнення з Фонду страхової виплати за моральну шкоду, позивач звернувся 11 грудня 2006 року, тоді коли Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» / далі Закон № 3225-1У від 20. 12. 2005 року/ було зупинено на 2006 рік дію ч.3 ст. 34 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань , що спричинили втрату працездатності» / далі Закон № 1105 - Х1У від 23. 09. 1999 року/, тобто щодо виплати страхової виплати за моральну шкоду.
Відповідно до п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» / далі Закон № 489 - У від 19. 12. 2006 року/ також було зупинено на 2007 рік дію ч.3 ст. 34 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві т професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності».
2
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення страхової виплати за моральну шкоду задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи.
з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення , що відповідає обставинам справи та вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли потягнути за собою скасування рішення, судом першої інстанції не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України « Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення від 18. 11. 2005 року «ОСОБА_2 про ти України» , коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Як встановлено судом, право у позивача на стягнення страхової виплати за моральну шкоду виникло у 2006 році, на підставі довідки МСЕК від 29 серпня 2006 року, тобто коли дія Закону № 1105 -Х!У від 23. 09. 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди були призупинена дією Закону № 3235 -!У від 20. 12. 2005 року. Крім того, на момент розгляду справи по суті і ухвалення рішення по справі, дія Закону № 1105 - Х!У від 23. 09. 1999 року, в частині відшкодування моральної шкоди була зупинена на 2007 рік Законом № 489 -У від 19. 12. 2006 року незалежно від часу настання страхового випадку.
За таких обставин доводи позивача в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають обставинам справи та діючому матеріальному і процесуальному закону, крім того зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та до особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної силу з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу.