Справа № 22- 4423 Головуючий у 1 інстанції: Блохін А.А...
категорія:43 Доповідач: Резникова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Шабанової В.О.. суддів: Стратіло В.І., Резникової Л.В. при секретарі: Кошмак Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 19 березня 2007 року
по справі за позовом скаргою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист прав споживачів, стягненні неустойки та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про захист прав споживачів, стягненні неустойки та моральної шкоди, обгрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 16 липня 2006 року між ним та відповідачем був укладений договір №24 від 16 липня 2006 року на виконання робіт на виготовлення конструкцій у кількості 4-х штук. Оплата була здійснена в день укладення договору у сумі 2303 грн. . Згідно усної угоди договір повинен був виконаний 16 серпня 2006 року, але до теперішнього часу не виконаний. Також позивачем для виконання робіт була придбана фурнітура на суму 230 грн., яка була передана відповідачеві, для виконання замовлення і яка в теперішній час позивачеві не потрібна.
Посилаючись на те, що діями відповідача порушені його права споживача та заподіяна моральна шкода , позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 230 грн., пеню в розмірі 4421 грн.76коп і у відшкодування моральної шкоди стягнути 5000 грн..
Під час розгляду справи в суді позивач відмовився від позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, ця відмова була прийнята судом і ухвалою суду від 19 березня 2007 року провадження по справі в частині відшкодування матеріальної шкоди було закрито.
Щодо решти позовних вимог, то рішенням Центрально міського суду м.Горлівки Донецької області від 19 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені
, частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання послуг в розмірі 254 грн.Збкоп., у відшкодування моральної шкоди стягнуто 500 грн..
Жодна з сторін не погодилася з таким судовим рішення. Позивач просив скасувати судове рішення і постановити нове, задовольнивши його позовні вимоги у повному обсязі, оскільки висновки суду в частині строку виконання замовлення не відповідають обставинам справи.
В свою чергу відповідач просив скасувати рішення суду, оскільки судом не були з'ясовані всі обставини справи при вирішені питання щодо відшкодування моральної шкоди .
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга сторін не підлягає задоволенню з
таких підстав: задовольняючи частково позовні вимоги позивача , суд , вірно
встановивши обставини справи , прийшов до обгрунтованного висновку , що відповідач не виконав роботу, а тому повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі 3% вартості роботи за кожний день прострочення та відшкодувати моральні страждання .
Такий висновок суду відповідає обставинам та матеріалам справи, з якої вбачається, 16 липня 2006 року позивач замовив, а приватний підприємець ОСОБА_1 зобов'язався виконати роботи по виготовленню конструкцій у кількості 4-х штук. Оплата була здійснена позивачем в день укладання договору у сумі 2303 грн.. При цьому договір, з якого було б видно строки виконання робіт сторонами не укладався. Проте сам відповідач не заперечує, що строк виконання замовлення був визначений 3 місяця.
20 жовтня 2006 року відповідач, не виконавши замовлення , повернув позивачеві 2335 грн., з яких 22 грн. складає неустойка.
Згідно п.5ст.15 Закону України „Про захист прав споживачів"- якщо виконавець не виконує, прострочує виконання роботи згідно з договором, він за кожний день прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі 3% вартості роботи, якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення. З врахуванням вартості замовлення, суми повернутої пені і строку, судом вірно була визначена неустойка.
Оскільки дії відповідача були визнані неправомірними, відповідно до вимог ст.23 вищезазначеного Закону, ст.1167ЦК України , суд прийшов до правильного висновку, що відповідачем була спричинена позивач)' моральна шкода, визначивши розмір заподіяної шкоди відповідно до характеру правовідносин, обсягу моральних страждань яких зазнав позивач внаслідку порушеного права споживача.
Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі сторін, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст.308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд ,-
УХ В А Л И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 19 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.