Справа № 22ц-4081/2007                    Головуючий у 1 інстанції Кучменко Л.А.

Категорія -32                                      Доповідач Ігнатова Л.Є.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого : Краснощокової Н.С. суддів: Ігнатової Л.Е., Кіянової С.В., при секретарі Клечановської М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дебальцівського міського суду Донецької області від 3 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Приватного підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 2" про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням-,

установив:

ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дебальцівського міського суду Донецької області від 3 березня 2007 року, яким їй в задоволені позову до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в кв. АДРЕСА_1 відмовлено. Позивачка ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог. Вона посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що відповідач без поважних причин не проживає в спірній квартирі довгий час.

В судовому засіданні позивачка підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2007 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона на підставі договору дарування є власницею квартири АДРЕСА_1. В цій квартирі з 1996 року зареєстрований також і її колишній чоловік ОСОБА_2- відповідач по справі з яким розірвані шлюбні відносини з 27 січня 2006 року. Відповідач не проживає у спірній квартирі з травня 2003 року, оскільки пішов до іншої жінки у якої і проживає до теперішнього часу. Оскільки відповідач не проживає у спірні квартирі більш ніж 6 місяців, позивачка на підставі ст., ст. 71, 163 ЖК України просить визнати його таким, що втратив право користування її квартирою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що у відповідача відсутнє будь-яке житло, що квартира була придбана і на кошти відповідача, він відремонтував квартиру, залишив квартиру у зв"язку з тим, що спільне проживання з позивачкою було неможливим. При цьому суд посилався на вимоги ч.2 ст.405 ЦК України.

Між тим з такими висновками суду не можна погодитися, окільки вони не відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України, ч.1ени сім"ї власника житла, які прроживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Ч.1ен сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності ч.1ена сім"ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка дійсно є власником квартири АДРЕСА_1. Цей факт підтверджується договором дарування зазначеної квартири від 19 листопада 2000 року (а.с.5). В спірній квартирі з 1996 року зареєстрований колишній чоловік позивачки ОСОБА_2, щлюб з яким був розірваний 27.01.2006 року (а.с.9).

З позовної заяви та з пояснень сторін наданих як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції вбачається, що відповідач не проживає у спірній квартирі з травня 2003 року, залишив її за власним бажанням, оскільки пішов до іншої жінки. Позивачка, як власник житла, своїми діями не заважала праву відповідача проживати та користуватися цією квартирою.

З зазначеного вбачається, що відповідач не проживає у спірній квартирі понад 3 роки без поважних причин, що надає право позивачки ставити питання та визнавати відповідача таким, що втратив право користування її житлом. Доказів поважності непроживання в спірній квартирі відповідач суду не надав.

Оскільки у відповідності до вимог діючого законодавства, відповідач не проживає в спірній квартирі без поважних причин понад три роик, він як

колишній ч.1ен сім"ї власника житла втратив право користування спірним житлом. Тому у суду першої інстанції не було підстав у відмові позивачки у задоволенні її позову.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Той факт, що у відповідача відсутнє будь-яке житло, що спірна квартира була придбана і на кошти відповідача, що він приймав участь і в ремонті цієї квартири не може бути підставою для відмови позивачки у задоволенні її позову.

Згідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням наведеного , апеляційний суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати у розмірі 27,75 грн (а.с.2-3,40-41).

Керуючись ст. ст. 309 , 313, 314, 316 ЦПК України,     апеляційний

суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дебальцівського міського суду Донецької області від 3 березня 2007 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.