Судове рішення #1001451
Справа № 22-ц-1083

Справа № 22-ц-1083                                            Головуючий по 1 -ій інстанції Плотникова Н.Б.

Категорія: 5                                                              Суддя-доповідач Кононенко О.Ю.

 

 

       УХВАЛА

іменем України

21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого: Рибалки В.Г. суддів: Кононенко О.Ю., Хвостика С.Г. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб, які беруть участь у справі - позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114 грн. матеріальної шкоди та 50 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою залишено без задоволення за безпідставністю позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 перенести паркан, розташований між земельними ділянками, які знаходяться у користуванні ОСОБА_1, та ОСОБА_3 АДРЕСА_1, на межу, яка встановлена між даними земельними ділянками ухвалами Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та від 12 грудня 1996 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 300 грн.

 

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 76 грн. 46 коп. залишено без задоволення за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області по цивільній справі № 2-71 2007 р. від 22 червня 2007 року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким заявлені нею позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Вказує, що суд необгрунтовано послався на ухвали Охтирського міського суду по цивільній справі № 2-117 від 29 листопада 1996 р. та 05 грудня 1996 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, якою за добровільною згодою сторін було укладено самостійний порядок користування земельною ділянкою; що вимоги ОСОБА_3, в тому числі про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки за ухвалою Охтирського міського суду від 05 грудня 1996 р. виділено приміщення 1-1 площею 5 кв. м. , яке призначалося ОСОБА_3 іншим співвласникам, відповідно земельна ділянка збільшена співвласникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на 5 м.кв., які на даний час фактично займає апелянтка.

Зазначає, що на даний час площа земельної ділянки ОСОБА_3 складає 614 кв.м., хоча їй була виділена у користування земельна ділянка розміром 478 кв.м.

Вказує на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 22, 42 , Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 p., положення ст. 88 ЦГОС України.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20 червня 1995 року після смерті ОСОБА_7 спадкоємці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 успадкували кожний в рівних долях % частини жилого будинку з господарськими спорудами , що знаходиться АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 червня 1995 року спадкоємцем іншої 1/4 частини будинку та господарських споруд в будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

У спадкодавця ОСОБА_7 знаходилась у користуванні земельна ділянка площею 1968 кв. м. АДРЕСА_1, з них 910 кв.м. норми земельної ділянки і 1058 кв.м. надлишків, що підтверджується рішенням Охтирського міськвиконкому № 76 від 21 лютого 1992 року.

В 1996 році Охтирський міський суд Сумської області розглянув цивільну справу № 2-117 за позовом співвласників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 і в ухвалах від 29 листопада 1996 року та від 5 грудня 1996 року затвердив мирову угоду про реальний розподіл домоволодіння і встановлення порядку користування земельною ділянкою. При цьому суд виділив приміщення 1-1 площею 5 кв.м., яке призначалось ОСОБА_3 іншим співвласникам; перерахував частки у праві власності , визнавши за ОСОБА_3 право власності на 29/100 будинковолодіння, а за іншими співвласниками - 71/100 частини і виділив у користування трьом співвласникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 ділянку площею 1305 кв.м. в тому числі під будівлями 199 кв.м.,збільшивши ці площі згідно з висновком експертизи; ОСОБА_3-ділянку площею 612 кв.м., в тому числі під будівлями - 102 кв.м, як визначено технічною експертизою.

 

16 серпня 1999 року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 71/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1.(а.с.129 т 1).

ОСОБА_1 знесла приміщення 1-1 площею 5 кв.м. і на його місці самовільно звела добудову до будинку -кухню розміром 15 кв.м., за що була притягнута до адміністративної відповідальності і з неї було стягнуто штраф у розмірі 85 грн.(а.с.93, 94).

Згідно ст. 42 Земельного Кодексу України в редакції 1992 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, порядок використання і розпорядження спільною земельною ділянкою визначається самими співвласниками жилого будинку залежно від розміру їх часток у спільній власності на даний будинок і господарські будівлі. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку у спільній власновті на жилий будинок ї господарські будівлі..

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, оскільки ухвалами Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та 05 грудня 1996 року про затвердження мирової угоди було встановлено порядок користування спірною земельною ділянкою між попередніми співвласниками будинку та ОСОБА_3 , то даний порядок використання земельної ділянки є обов'язковим для ОСОБА_1, тому вимоги останньої про встановлення порядку користування земельною ділянкою є безпідставними.

При проведенні замірів спеціалістами Охтирського міського відділу Сумської районної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України 21 червня 2007 року відповідно до ухвали суду встановлено, що площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 становить 0, 1285 га, площа земельної ділянки , якою користується ОСОБА_3 становить 0.0614 га. Площа частини земельної ділянки - різниця між фактичною межею та межею, визначеною ухвалами Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та 05 грудня 1996 року,- становить 0,0018 га.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки частина земельної ділянки площею 0.0018 га , яка згідно ухвал Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та 05 грудня 1996 року виділена у користування ОСОБА_3 на даний час фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_1, то необхідно зобов'язати ОСОБА_1 перенести паркан, розташований між земельними ділянками , що знаходяться у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 АДРЕСА_1, на межу, яка встановлена між даними земельними ділянками ухвалами Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та 05 грудня 1996 року.

Згідно ст. 440-1 ЦК України 1963 року моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Колегія суддів апеляційного суду Сумської області погоджується з висновком суду першої інстанції , що оскільки неправомірними діями ОСОБА_1 по установленню паркану на земельній ділянці , яка ухвалами Охтирського міського суду від 29 листопада 1996 року та 05 грудня 1996 року була виділена у користування ОСОБА_3, останній була

 

заподіяна моральна шкода , яка виразилась в її душевних стражданнях, необхідно стягнути згідно ст. 440-1 ЦК України 1963 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 300 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд необгрунтовано послався на ухвали Охтирського міського суду по цивільній справі № 2-117 від 29 листопада 1996 р. та 05 грудня 1996 року та неправильно застосував ст. 42 ЗК України 1990 року не можна взяти до уваги, оскільки згідно ст. 42 Земельного Кодексу України 1992 року, на яку послався суд в рішенні, угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.

Посилання в скарзі, що суд невірно розподілив судові витрати є також необгрунтованими.

Належних доказів, які б спростовували встановлені обставини по даній справі, позивачка суду не надала. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308, 314 ч.1 п.1,315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду від 22 червня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація