Судове рішення #1001411
Справа № 22ц-3392

Справа 22ц-3392                                                                         Суддя 1-ї ін.- Савкевич К.М.

Категорія - 21                                                                                  Доповідач - Бабенко П.М.

УХВАЛА

іменем        України

22 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючої - Пономарьової О.М. суддів - Бабенка П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі - Баштановій Ю.В. за участю представника відповідача Іванова І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування   від  нещасних  випадків  на  виробництві  та  профзахворювань   України  в  м. Красноармійську про відшкодування шкоди ( далі- відділення Фонду), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зазначив, що відділенням виконавчої дирекції. Фонду від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в м. Красноармійську йому сплачуються помісячні страхові виплати на відшкодування шкоди.

Вважав , що з 1.03.2002 р. відділенням Фонду неправильно перераховуються суми щомісячної страхової виплати, шляхом коригування на коефіцієнт зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

А саме, відповідач здійснює перерахування щомісячних страхових виплат на підставі коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати у галузях національної економіки: 1.193, 1. 182,1.152, 1.238,1.203 , що суперечить вимогам ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",

За даними Держкомстату України коефіцієнти зростання у галузях національної економіки  становили більші величини, а саме відповідно: 1.352,1.210,1.228,1.272,1.367.

У зв'язку з неправильним застосуванням коефіцієнтів , за розрахунками позивача, йому

недоплачені помісячні страхові суми за період з 01.03.2002 року по 01.12.2006 р. в розмірі

3007,23 грн. та зобов'язати відділення Фонду з 1 грудня 2006 року сплачувати йому щомісячно

по 433,80 грн. до наступного перерахунку відповідно до законодавства.                       /

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення, посилаючись на те, що суд необгрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування реального коефіцієнту зростання заробітної плати у вугільній галузі для коригування помісячних страхових виплат.

Суд не прийняв до уваги постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 13Y792 від 14.06.05 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.06 року та роз'яснення Міністерства юстиції України від 19.04.04 року № 21-4-71 про те, що приймаючи постанови про перерахунок сум відшкодування на коефіцієнти росту реальної заробітної плати, Правління Фонду перевищило свої повноваження, оскільки внесло зміни терміну „середня заробітна плата" на термін „реальна заробітна плата „ до ст..29 вказаного вище Закону.

 

терміну „середня заробітна плата" на термін „реальна заробітна плата „ до ст..29 вказаного вище Закону.

В судове засідання позивач не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду- залишити без змін, зазначивши,що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав:

У відповідності зі ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. Іншими законодавчими актами дане положення не закріплене.

Розглядаючи справу по суті суд першої інстанції встановив, що станом на 01 березня кожного року, органами статистики зазначаються два коефіцієнти зростання заробітної плати -номінальний та реальний ( а не єдиний коефіцієнт). Механізму застосування коефіцієнтів законодавством не передбачено.

За даними Держкомстату України коефіцієнт зростання реальної заробітної плати у вугільній промисловості станом на 01.03.2002 р. склав -1.193; в цей же рік коефіцієнт зростання номінальної заробітної плати склав - 1.352; у 2003 р - коефіцієнт зростання реальної заробітної плати склав- 1.182, номінальної -1.228; у 2004 р. - реальної 1.152, номінальної -1.275; у 2005 р. реальної- 1.238, номінальної- 1.367.

Розглядаючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовано прийшов до висновку про правильність застосування відділенням Фонду коефіцієнту зростання реальної заробітної плати для коригування щомісячних страхових виплат, який характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати, на підставі постанов Правління Фонду.

Рішення про застосування реального коефіцієнту приймаються щорічно сумісно Фондом, представниками вугільної промисловості, представниками профспілок.

Доводи апеляційної скарги в даній частині не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання в скарзі на те, що пункт 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.11.2001 року, яким встановлений перерахунок сум щомісячних страхових виплат із застосуванням коефіцієнту визнаний недійсним постановою Київського Апеляційного Господарського суду від 14.06.2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2006 року, не впливає на правильність висновків суду.

Визнаючи недійсним зазначений пункт Положення господарський суд виходив з того, що прийняття рішень про застосування одного чи іншого коефіцієнту не відноситься до компетенції Фонду ( а не з того, що застосування реального коефіцієнту не відповідає законодавству.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права,а саме Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності., ст.ст. 10, 11, 15, 81, 213-215 ЦПК України і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги, немає.

Керуючись ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

 

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація