Справа 22а-328 Головуючий у 1 інстанції Губська Л.В.
Категорія 37 Доповідач Червинська М.Є.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Сукманової Н.В. При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Ясинуватської міської ради на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради, Ясинуватського міського голови про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, зобов'язання провести процедуру звільнення відповідно до закону, стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування, відшкодування моральної шкоди,
Встановив:
В жовтні 2006 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, зобов"язання провести процедури звільнення відповідно до закону, стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування, відшкодування моральної шкоди. Посилався на те, що в 1998 році, а потім в 2002 році він обирався депутатом Ясинуватської міської ради, та працював в зазначені роки секретарем міської ради. Розпорядженням міського голови від 26.04.2006 року його було звільнено з посади секретаря, вважав таке розпорядження протиправним, оскільки за законом його звільнення можливе тільки за рішенням ради. Просив скасувати розпорядження, зобов"язати відповідача провести процедуру звільнення відповідно до закону, стягнути на його користь середній заробіток на період працевлаштування, відшкодувати моральну шкоду, яка заподіяна внаслідок неправомірності дій відповідачів.
Постановою Ясинуватськогом міськрайонного суду від 27 грудня 2006 року позовні вимоги задоволені частково, скасоване розпорядження Ясинуватського міського голови від 26.04.2006 року, Ясинуватська міська рада зобов"язана провести процедуру звільнення позивача у відповідності до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", в решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Ясинуватська міська рада просить скасувати постанову суду в частині визнання протиправним розпорядження про звільнення позивача з посади, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позову про стягнення середнього заробітку й відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позову.
Суд першої інстанції встановив, що позивач був обраний депутатом Ясинуватської міської ради 30.03.1998 року, рішенням ради від 25.09.1998 року його було обрано секретарем ради. В 2002 році позивача знов було обрано депутатом міської ради й секретарем ради. Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови від 26.04.2006 року про звільнення позивача з посади секретаря ради, суд дійшов до висновку, що таке розпорядження суперечить вимогам закону, оскільки рішення про звільнення позивача могла прийняти тільки відповідна рада. Суд відмовив в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку на період працевлаштування позивача, оскільки його попереднє місце роботи також було виборною посадою, тому передбачена законом гарантія на нього не поширюється. Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі.
В судовому засіданні позивач, його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідачів також підтримав доводи апеляційної скарги відповідача.
Заслухавши доповідача, доводи позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середньої заробітної плати, в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови про звільнення скасуванню, з ухваленням нової постанови, в решті частині залишенню без змін з наступних підстав:
Відповідно до вимог п.3, п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування розпорядження міського голови та в частині відмови в позові про стягнення середнього заробітку не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах матеріального права.
Встановлено, що позивач був депутатом Ясинуватської міської ради, рішенням ради від 30.04.2002 року його було обрано секретарем ради (а.с. 45). З рішення ради про обрання
позивача секретарем ради вбачається, що його обрано на зазначену посаду на постійній основі на строк повноважень ради.
Розпорядженням міського голови від 26.04.2006 року позивача було звільнено з роботи в зв"язку із закінченням строку повноважень (а. с. 59).
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що таке розпорядження є протиправним, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом, є виключною компетенцією ради. Апеляційний суд вважає, що такий висновок є помилковим.
Відповідно ч.1 ст. 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числі її депутатів та працює в раді на постійній основі.
Частиною 1 ст. 49 Закону передбачено, що повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до ч.7 ст. 45 Закону строк повноважень ради - чотири роки.
Встановлено, що рішенням Ясинуватської міської ради від 26 квітня 2006 року „Про підсумки виборів депутатів Ясинуватської міської ради 5 скликання" закінчились повноваження депутатів ради 4 скликання, відповідно закінчились й повноваження секретаря ради 4 скликання, яким був позивач, що випливає з вимог ч. 7 ст. 45, ч.1 ст. 49, ч. 1 ст. 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Оскільки одночасно із закінченням повноважень позивача як депутата ради 4 скликання закінчились його повноваження секретаря вказаної ради, й секретарем ради його було обрано на час повноважень саме ради 4 скликання, апеляційний суд вважає, що підстав для висновку, що розпорядженням міського голови про звільнення позивача з посади секретаря ради в зв"язку із закінченням строку повноважень ради та секретаря ради, порушені права та охоронювані законом інтереси позивача не має.
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, позивач наполягав на тому, що розпорядження про звільнення є протиправним, оскільки таке рішення могла прийняти тільки міська рада. З такими доводами погодився суд першої інстанції, проте судом в даному випадку не враховано, що звільнення позивача з посади секретаря ради відбулося не в зв"язку з будь-якими обставинами достроково, а тільки в зв"язку із закінченням строку повноважень ради, секретарем якої і був обраний позивач. Посилання суду першої інстанції на вимоги п.4 ч. 1 ст. 26 Закону щодо звільнення з посади секретаря ради тільки за рішенням ради в даному випадку неможливо вважати обґрунтованим.
Оскільки одночасно закінчились повноваження ради, повноваження позивача як депутата ради 4 скликання, відповідно одночасно закінчились його повноваження секретаря ради. З огляду на наведені обставини та зазначені вимоги Закону, апеляційний суд вважає, що відповідач довів в суді, що розпорядження прийняте відповідно до закону, й права та інтереси позивача вказаним розпорядженням не зачеплені. Тому апеляційний
суд вважає, що позивачу в задоволені позову в частині визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови від 26.04.2006 року слід відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був? депутатом міської ради 3 скликання 1998-2002 роки та секретарем ради 3 скликання, депутатом та секретарем ради 4 скликання 2002-2006 роки. Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку на період працевлаштування, суд першої інстанції вважав, що оскільки попереднє місце роботи позивача також було виборною посадою - секретарь ради, на нього не поширюються встановлені законом гарантії. Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції неможливо вважати правильним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Позивача було обрано на посаду секретаря міської ради за рішенням ради від 30.04.2002 року, до часу обрання на зазначену посаду позивач також був секретарем ради попереднього скликання. Суд вважає, що оскільки позивачу неможливо надати попередню роботу, на нього поширюються положення Закону щодо збереження за позивачем середньої заробітної плати на період працевлаштування. Постанова суду в зазначеній частині підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам матеріального права, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за шість місяців.
Встановлено, що розпорядженням міського голови від 26.04.2006 року позивача звільнено з посади секретаря ради, датою звільнення визначений останній день лікарняного, сторони не оспорювали дату звільнення. Останній день лікарняного - 24 червня 2006 року.
На користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за шість місяців в розмірі 10005,58 гривень, виходячи з наступного розрахунку:
Два повні останні місяця роботи позивача лютий та березень 2006 року. В лютому позивач відпрацював 11 днів, отримав 2548,84 гривні, з них 860,97 гривень оплата по лікарняному. В березні позивач відпрацював 5 днів, отримав 2145,37 гривень, з них по лікарняному 1147,96, й за відпустку - 279,31 гривні.
Середньоденний заробіток становить 150,37 гривень ( лютий 1687,87 гривень + березень : 718,1 гривень : 16 робочих днів за лютий та березень). Кількість робочих днів з 26 червня 2006 року по 26 грудня 2006 року становить 130, на користь позивача підлягало сплаті 19548, 10 гривень (150,37 гривень середньоденний заробіток х 130 робочих днів при п"ятиденному робочому тижні).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач в добровільному порядку сплатив частку вказаної суми в розмірі 9542,52 гривні, зазначене випливає з довідки відповідача (а. с. 123). На користь позивача підлягає стягненню 10005,58 гривень.
Постанова суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відповідає доказам по справі й вимогам закону, доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції в зазначеній частині не спростовують. Тому постанова в зазначеній частині підлягає залщпенню без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення.
Керуючись ст. ст. 198,200, п.3, п. 4 ст. 202 КАС України, ч. 2 ст. 33, ч. 7 ст. 45, ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", апеляційний суд
Постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Ясинуватської міської ради задовольнити частково.
Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року в частині скасування розпорядження Ясинуватського міського голови, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради, Ясинуватського міського голови про визнання протиправним та скасування розпорядження Ясинуватського міського голови від 26 квітня 2006 року про звільнення ОСОБА_1 та зобов"язання провести звільнення відповідно до вимог закону - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради про стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування задовольнити. Стягнути з Ясинуватської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату на період працевлаштування в розмірі 10005, 58 гривень (десять тисяч 5 гривень 58 копійок).
В решті частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.