УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2007 року                                                                                             м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   Артеменка І.А.

суддів               Градовського Ю.М., Суворова В.О.

при секретарі Велич О.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору дарування недійсним і поновлення права власності на земельну частку (пай), -

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2. про визнання недійсним договору дарування права на земельну частку (пай) розташовану на землях Колективного сільськогосподарського підприємства „Фонтанське" у Комінтернівському районі Одеської області, серії АВО № 656430, посвідченого Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області 21.12.2000 року по реєстру № 1681; поновлення права власності на земельну частку (пай) розміром 4,81 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, розташовану на землях колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства „Фонтанське" у с Фонтанка (територія Фонтанської сільської ради) Комінтернівського району Одеської області, та визнання за нею права власності на вказану земельну частку (пай), посилаючись на те, що вказаний договір дарування був укладений у зв'язку з тим, що ОСОБА_1. мала борг перед ОСОБА_2. у розмірі 9000 гривень. Сторони домовились, що після повернення боргу позивачкою, відповідачка поверне право на земельну частку (пай). Крім того позивачка вказує, що при укладенні договору дарування текст договору не прочитала та вважала, що підписує договір купівлі - продажу.

Відповідачка позов не визнала, пояснивши суду, що вона з позивачкою перебувала у близьких дружніх стосунках. Ніяких боргових стосунків між ними не існувало. Позивачка добровільно подарувала ш спірну земельну ділянку, якою вона користується більш ніж 6 років.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів Одеської області у судовому засіданні пояснила, що договір дарування, укладений з дотриманням вимог закону є підставою для передачі земельного паю у власність.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 березня 2007 року у позові Похлібній Н.М. відмовлено.

Справа №22ц-3236/07

Головуючий у першій інстанції Іванчук В.І.

Доповідач Артеменко І. А.

2

З апеляційною скаргою на рішення суду звернулася ОСОБА_1. у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 21.12.2000 року ОСОБА_1. подарувала ОСОБА_2. право на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом серії ОД № 0274977 (ас. 33), виданим Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 27 січня 1998 року, розміром 4,81 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) за місцем розташування земельної частки (паю) Колективне сільськогосподарське підприємство „Фонтанське" у Комінтернівському районі Одеської області с. Фонтанка. Договір дарування посвідчений державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрований у реєстрі за № 1681 (ас. 32). У судовому засіданні позивачка оглянувши інші екземпляри договору дарування, та реєстр нотаріальних дій підтвердила, що вказані документи були підписані нею власноручно і добровільно у присутності нотаріуса та відповідачки по справі, зі змістом договору ознайомлена, але вказаний договір дарування був укладений у зв'язку з тим, що вона мала боргове зобов'язання перед відповідачкою.

Спірні правовідносини виникли у 2000 році та повинні розглядатися на підставі норм ЦК України у редакції 1963 року.

Оскільки позивачкою не надано суду доказів та у матеріалах справи відсутні такі, що вказаний договір дарування укладений внаслідок боргових зобов'язань, які нібито мали місце між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що договір дарування права на земельну частку (пай), укладений ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відповідно до вимог закону, без наміру приховати іншу угоду, тому підстави, передбаченні ст.ст. 48 та 58 ЦК України в редакції 1963 року, для визнання його недійсний відсутні.

Згідно до ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року „Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки".

Згідно до ст. 80 ЦК України у редакції 1963 року „Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту".

Згідно до ст. 243 ЦК України в редакції 1963 року: „За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому".

Таким чином, оскільки спірний договір було укладено у 2000 році, а позивачка звернулася до суду у 2006 році, не подав заяву про поновлення пропущеного строку позовної давності, не вказала причин його пропуску та не надала суду доказів їх поважності, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ій у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строків позовної давності

На думку судової колегії, викладені апелянтом у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно

встановлені фактичні обставини справи, рішення суду відповідає вимогам

не вбачає підстав для його скасування.   

3

Керуючись ст.ст. 303,307ч1п1,308,313,314,317,319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.