Категорія №6.19
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2010 року Справа № 2а-23880/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін
від позивача - головний спеціаліст
Бурмак К.В. (довіреність від 22.04.2010 № 7/12-852-к)
від відповідача - Юрченко Є.О. (довіреність від 01.06.2010 б/н)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області
до виробничо-торговельного об’єднання «Будівельник»
про стягнення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 15680,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2009 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до виробничо-торговельного об’єднання «Будівельник» про стягнення штрафу у сумі 15680,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Головним державним інспектором Луганського відділу контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів Луганського управління контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 21 травня 2009 року була проведена перевірка виробничо-торговельного об’єднання «Будівельник» щодо будівництва будівлі магазину за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 169. За результатами перевірки було встановлено, що будівництво будівлі магазину здійснюється з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: застосовуються будівельні матеріали колишнього використання, виконані додаткові віконні та дверні прорізи першого поверху будівлі в осях „4” та „6”, зменшена товщина зовнішніх стін, виконані додаткові прорізи по осі „2”, у підвальному приміщенні відсутні прорізи по осі „А” та виконані додаткові віконні та дверні прорізи по осі „З” та „В”, в якості перемичок використані сталеві профільні конструкції, чим порушено ст. 29 Закону України „Про планування та забудову територій”.
Відповідальність за виявлене правопорушення передбачена ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та передбачає накладення штрафу у розмірі 10 відсотків від вартості виконаних робіт.
Згідно Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, Положення про накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, та на підставі результатів перевірки була винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 27 травня 2009 року № 1.1.1-41, відповідно до якої на виробничо-торговельне об’єднання «Будівельник» було накладено штраф у розмірі 15680,00 грн. та встановлено строк сплати до 11 червня 2009 року.
На день подання адміністративного позову виробничо-торговельне об’єднання «Будівельник» штраф не сплатило, враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача штраф за правопорушення у сфері містобудування у сумі 15680,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Ухвалою суду від 26 червня 2009 року про відкриття провадження у адміністративній справі № 2а-23880/09/1270 відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову, документи на підтвердження своїх доводів.
Правом подати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» регламентовано, що державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій здійснюють Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Суб’єкт господарювання відповідно до частини 3 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Відповідно до статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
- для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою;
- у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення);
- перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення);
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання;
- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
- в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2009 року головним державним інспектором Луганського відділу контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів Луганського управління контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області була проведена перевірка виробничо-торговельного об’єднання «Будівельник» щодо будівництва будівлі магазину за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 169, за результатами якої складено протокол про правопорушення у сфері містобудування від 21 травня 2009 року (арк. справи 5).
Перевіркою встановлено, що в м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 169, будівельні роботи з будівництва магазину здійснюються з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: застосовуються будівельні матеріали колишнього використання, виконані додаткові віконні та дверні прорізи першого поверху будівлі в осях „4” та „6”, зменшена товщина зовнішніх стін, виконані додаткові прорізи по осі „2”, у підвальному приміщенні відсутні прорізи по осі „А” та виконані додаткові віконні та дверні прорізи по осі „З” та „В”, в якості перемичок використані сталеві профільні конструкції, чим порушено частину 1 статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність».
Згідно Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, Положення про накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 21 травня 2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 27 травня 2009 року № 1.1.1-41, якою на виробничо-торговельне об’єднання «Будівельник» накладено штраф у розмірі 15680,00 грн. та встановлено строк сплати штрафу до 11 червня 2009 року (арк. справи 6).
Відповідач станом на момент подачі адміністративного позову постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 27 травня 2009 року № 1.1.1-41 у встановленому порядку не оскаржив, штрафні санкції у розмірі 15680,00 грн. не сплатив.
У ході судового розгляду справи виробничо-торгівельним об`єднанням „Будівельник” було оскаржено постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 27 травня 2009 року № 1.1.1.-41 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у адміністративній справі № 2а-25987/09/1270, яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року, постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 27 травня 2009 року № 1.1.1.-41 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування визнана протиправною і скасована (арк. справи 42-45, 46).
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законно сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-25987/09/1270 встановлено, що позапланова перевірка виробничо-торговельного об’єднання «Будівельник» проведена інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області з порушенням практично всіх вимог Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 27 травня 2009 року № 1.1.1.-41 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування визнана протиправною та скасована, у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 70, 71, 72 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 21 червня 2010 року.
Суддя
Чернявська Т.І.