РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2007 року м.Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д.
суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.
при секретарі Таратіної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 березня 2007 року,
встановила:
В листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 квітня 2006 року представниками Овідіопольського району електричних мереж складено акт про самочинне підключення до мереж позивача будинку АДРЕСА_1, розташованого на території садівничого товариства „Заря" в смт.Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, який належить відповідачці. Позивач просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 5675,12 грн., яка заподіяна безобліковим споживанням електроенергії.
Відповідачка позов не визнала.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 березня 2007 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права та задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка підключилася до електричних мереж відповідно до договору від 1 листопада 2004 року, укладеним з позивачем.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Справа № 22ц-2682/07 Категорія23
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К. Доповідач Короткое В.Д.
2
З матеріалів справи вбачається, що представниками позивача 14 квітня 2006 року складено акт про самовільне підключення до електричних мереж позивача не закінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1, розташованого на території садівничого товариства „Заря" в смт.Великодолинське Овідіопольського району Одеської області (а.с.6, 8-10). Будинок розташований на земельній ділянці члена садівничого товариства ОСОБА_1. (а.с.15).
1 листопада 2004 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1. укладений договір про приєднання до електричних мереж (а.с.17), додатком до якого є технічні умови №554 від 1 листопада 2004 року (а.с.7). За умовами договору позивач здійснює підключення ОСОБА_1. до своїх електричних мереж після виконання нею вимог зазначених технічних умов, до яких входить встановлення електролічильника на фасадній стороні будинку, оформлення дозволу на підключення, укладення договору про постачання електричної енергії та інші дії. В пункті 13 технічних умов зазначено, що підключення до лінії електропередач виконується тільки силами Овідіопольського району електричних мереж.
Однак підключення зроблено самовільно, без виконання зазначених умов. Тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка підключилася до електромереж позивача відповідно до договору від 1 листопада 2004 року, є помилковим.
Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року передбачає, що крадіжка електричної енергії, у тому числі самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, тягне за собою встановлену законодавством цивільну відповідальність.
Відповідно до п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 споживач несе відповідальність згідно з законодавством за розкрадання електроенергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Колегія суддів вважає, що відповідачка допустила безоблікове споживання електроенергією шляхом самовільного підключення до мереж позивача, тому матеріальна шкода, заподіяна її неправомірними діями, підлягає стягненню з неї на підставі ч.1 ст.1166 ЦК України.
Розмір заподіяної шкоди в сумі 5675 грн. 12 коп., підтверджується розрахунком (а.с.5), який відповідає вимогам п.6 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року №1416.
Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Витрати, які понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 108 грн.(57 + 51 -а.с.1, 24) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.(30 + 30 - а.с.2, 34), а всього 168 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.218, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3,4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" задовольнити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 березня 2007 року скасувати.
3
Позов відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" матеріальну шкоду в сумі 5675 грн. 12 коп., судові витрати в сумі 168 грн., а всього 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) гривні 12 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.