УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Мартинової К.П., Кварталової А.М., Галушко Л.А.,

розглянувши в касаційному порядку в попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємства „Могучий" Мелітопольського району про визнання договору оренди земельного паю недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 11 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2005 року,

встановила:

В жовтні 2004 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ПП „Могучий" Мелітопольського району про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю). Позивач посилався на те, що 14 квітня 2000 року уклав з відповідачем договір оренди земельної частки ( паю) строком на 25 років, що суперечило положенням ст.. 8 Земельного кодексу ( 1990 року), за якими громадяни, які мають земельні ділянки у власності, мають право надавати їх у оренду строком до 3 років, тому договір понад зазначений термін втратив дійсність. Крім того, договір було укладено з порушеннями, оскільки розмір орендної плати, форми її платежу були визначені тільки на 2001 рік, а у подальшому зазначені суттєві умови договору додатково сторонами не погоджувалися.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2005 року, у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ОСОБА_1. та ПП „Могучий" 14.04.2000 року було укладено договір оренди земельної частки ( паю), терміном на 25 років , розмір та форми орендної плати передбачалися у додаткових умовах договору. Отримання від відповідача орендної плати по цьому договору кожен рік, починаючи з 2000 року, ОСОБА_1. не заперечував. Крім того, 21.12.2000 року позивач отримав державний акт на право приватної власності на землю. Предметом же оскаржуваного ОСОБА_1. договору від 14.04.2000 року був земельний сертифікат, який підтверджував його право на земельну

Справа №33ц-586/07                                                                      Категорія: ЦП: 29

Головуючий у першій інстанції- Полєва С.Ф. Доповідач - Мартинова К.П.

2

частку ( пай), а не на конкретну земельну ділянку. Вимоги про розірвання договору оренди позивачем не заявлялись. Судом розглянуто справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Судом апеляційної інстанції вказаним обставинам дана належна оцінка.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст.338 ЦПК України підстави для обов"язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.