УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» лютого 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Іващенко В.В.
Суддів Сінані О.М.
Летягіної О.В.
При секретарі Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-і особи орган опіки та піклування про визнання угоди недійсною, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд визнати недійсним договір дарування АДРЕСА_1від 28.03.2005 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2
Вимоги мотивовані тим, що при укладенні договору дарування квартири
28.03.2005 року, між сторонами був усний договір про те, що ОСОБА_2, який є
онуком ОСОБА_3, забере її до себе і догледить її разом зі своєю матір'ю. За це
ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру. Але відповідач своєї обіцянки
не виконав. На початку 2005 року ОСОБА_3 зрозуміла, що її ввели в оману,
тому бажала розірвати договір дарування і повернути сторони у первинне
становище. 25.06.2005 року ОСОБА_3 померла, видавши позивачеві доручення
на ведення справи. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті матері.
Вважає договір дарування таким, що укладений в результаті омани, і просить його
скасувати.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від
06.10.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.
Апелянт вважає, що судом припущено неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, в зв'язку з чим його висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що суд не урахував той факт, що він проживає у спірній квартирі разом з сім'єю, в тому числі, з неповнолітнім сином 2002 року народження. Таким чином, порушені права малолітньої дитини. Суд також не прийняв до уваги докази того, що договір дарування між його матір'ю і сином ОСОБА_2 був укладений в результаті омани, і ОСОБА_3 бажала його розірвати.
Справа № 22-622/2007 р. Головуючий у першій інстанції Абзатова Г.Г.
Доповідач Летягіна О. В.
2
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд виходив з того, що позивач не надав доказів у підтвердження доводів про укладення ОСОБА_3 договору дарування квартири внаслідок омани з боку ОСОБА_2 який є другою стороною зазначеного договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 була ініціатором здійснення угоди, розуміла її суть, права та обов'язки сторін, тому договір дарування укладений відповідно до норм діючого законодавства.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів з цивільних справ.
Згідно зі ст.230 ЦК України, для визнання угоди недійсною, укладеною внаслідок омани, необхідно встановити, що одна зі сторін угоди навмисно ввела іншу сторону в оману відносно обставин, які мають істотне значення, або що заперечувалися обставини, які могли б перешкодити виконанню угоди, або що замовчувалося про наявність таких обставин.
У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доведення обставин не може грунтуватися на припущеннях.
Ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при розгляді справи в Апеляційному суді АРК позивачем не доведені обставини, викладені в позові, і не надано доказів у підтвердження законності позовних вимог, а також в підтвердження того, що договір дарування був укладений його матір'ю внаслідок омани.
Таким чином, судова колегія з цивільних справ вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.