Справа №4с-15/2010
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2010 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Бобровської І.В.,
при секретарі – Яценюк О.А.,
за участю представника заявника Кулик О.В.,
представника ВДВС – Чирва А.І.,
державного виконавця – Вдовиченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна скаргу ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ на рішення і дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Роздільнянського РУЮ Одеської області Вдовиченко Ілони Сергіївни по поверненню виконавчого документу,
В С Т А Н О В И В:
Заявник ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ звернувся до суду зі скаргою, яку неодноразово уточнював, в якій просить визнати рішення і дії при винесенні постанови про повернення виконавчого листа Роздільнянського районного суду Одеської області № 2-1485-2006 від 03.04.2008р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Одесаобленерго» грошових коштів в сумі 636,98 грн. незаконними; скасувати постанову державного виконавця ВДВС Вдовиченко І.С. про повернення виконавчого листа Роздільнянського районного суду Одеської області та зобов’язати його усунути ці порушення; зобов’язати державного виконавця під час виконання виконавчого провадження направляти на адресу ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ копії постанов про розшук та арешт майна боржника тощо; надавати інформацію про хід виконавчого провадження і здійснені заходи та направляти цю інформацію заявнику; заборгованість по виконавчому листу перерахувати згідно банківських реквізитів ВАТ «Одесаобленерго», наведених у скарзі.
Скарга мотивована тим, що 21.01.2010р. Роздільнянським РЕМ була отримана постанова державного виконавця ВДВС Роздільнянського РУЮ від 14.12.2009р. про повернення виконавчого документа №2-1485 від 03.04.2008р. стягувачеві за відсутності у боржника ОСОБА_4 майна, на яке можливе звернути стягнення, на підставі чого державним виконавцем був складений Акт. Але ніяких інших документів від ВДВС до ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ ні поштою, ні під розписку не отримувало в порушення вимог ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, на думку заявника державним виконавцем не виконані вимоги ст. 20 Закону та п.5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій – не проведені в повному обсязі дії по розшуку майна боржника та виявлення його доходів, не надані запити в компетентні органи ДАІ, нотаріату, банківські установи, відділ держкомзему, селищну раду, податкові органи), не оголошений розшук боржника та його майна. Вважає постанову такою, що винесена передчасно, з порушеннями вимог чинного законодавства, необґрунтованою і не об’єктивною.
В судовому засіданні представник ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ Кулик О.В. доводи скарги підтримав, уточнив, що оскаржує постанову та рішення і дії саме державного виконавця ВДВС Вдовиченко І.С. при винесенні нею постанови про повернення виконавчого документа. Просив скаргу задовольнити.
Представник ВДВС Роздільнянського РУЮ Одеської області Чирва А.І. та державний виконавець Вдовиченко І.С. скаргу не визнали, надали суду письмові заперечення.
Чирва А.І. в судовому засіданні пояснив, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем норми Конституції та законів України не порушені, усі необхідні дії щодо розшуку майна боржника та інших доходів проведені. Постанова про розшук майна боржника виноситься обов’язково тільки у випадках, передбачених ч.1 ст. 42 Закону України про виконавче провадження, в даному випадку державний виконавець має право винести таку постанову в разі згоди стягувача та авансування витрат по розшуку, чого не було зроблено. Черговість звернення стягнення на майно державним виконавцем не порушена. Був зроблений запит до УПФ України і з’ясовано, що боржник не є пенсіонером. Для встановлення місця роботи боржника потрібен ідентифікаційний код, якого у виконавчому документі не вказано. Надіслані запити до БТІ, податкової інспекції, органів ДАІ, ПФУ, Лиманської селищної ради, на які отримані відповіді про відсутність у боржника майна, грошових коштів та інших доходів. Податкова інспекція не надає ідентифікаційного коду боржника, посилаючись на таємність такої інформації і допуску до неї тільки правоохоронних органів, також відмовлено в наданні інформації і про наявність розрахункових рахунків в банках, а без ідентифікаційного коду не надає відповідь про наявність зареєстрованих за боржником земельних ділянок Центр ДЗК України. На земельні паї звернення стягнення в теперішній час заборонено у зв’язку з існуючим мораторієм. Банки приймають до виконання тільки постанови про накладення арешту на конкретний розрахунковий рахунок, посилаючись на банківську таємницю. Про наявність такого рахунку ВДВС не відомо і без ідентифікаційного коду таку інформацію отримати неможливо. Копії постанов щодо відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувану вручені кур’єрською поштою, остання 21.02.2010р. Копіювати та надсилати сторонам само виконавчого провадження ВДВС не зобов’язаний. Просив в задоволенні скарги відмовити, та врахувати, що заявник взагалі не цікавився ходом виконання виконавчого документу, відомостей про боржника та про наявність у нього майна державному виконавцю не надавав, заяв про видачу йому копій документів з виконавчого провадження, або з проханням оголосити розшук майна боржника з авансуванням витрат не надавав. Вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою.
Державний виконавець Вдовиченко І.С. заперечення на скаргу підтримала.
Заслухавши доводи заявника, суб’єкта оскарження, представника ВДВС, вивчивши матеріали справи та давши оцінку обґрунтованості доводів скарги, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Примусове виконання судових рішень, які є обов’язковими до виконання на всій території України, покладається на Державну виконавчу службу, що входить до системи органів Міністерства юстиції України. Завданням державної виконавчої служби відповідно до ст..1 Закону України «Про державну виконавчу службу» є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначається Законом України «Про виконавче провадження». Згідно ст.5 Закону державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст.. 24 Закону державний виконавець в триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених вищевказаним Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу, який видав виконавчий документ. Сторона виконавчого провадження, зокрема стягувач, користується правами та несе обов’язки, передбачені ст.11-1 Закону: має право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи, оскаржувати дії та бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження так користуватись іншими правами, наданими Законом.
Судом встановлено, що згідно рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.12.2006р. з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ стягнуто 555,98 грн. збитків та 81 грн. судових витрат. На підставі вказаного рішення 03.04.2008р. стягувачу видано виконавчий лист. 21.10.2009р. до ВДВС Роздільнянського РУЮ Одеської області надійшла заява ВАТ «Одесаобленерго», датована 12.10.2009р.. про примусове виконання рішення суду. На підстав вказаної заяви 21.10.2009р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження, копія постанови надіслана стягувачу та боржнику.
З оглянутого в судовому засіданні зведеного виконавчого провадження по примусову виконанню виконавчих документів на користь ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ з боржника ОСОБА_4 вбачається, що державним виконавцем вживались усі можливі дієві заходи щодо виявлення у боржника доходів, грошових коштів на рахунках і вкладах в установах банків, інших кредитних організаціях, транспортних засобів, іншого рухомого та нерухомого майна. Про вказане свідчать числені запити державного виконавця до компетентних органів, а саме: БТІ, УПФУ в Роздільнянському районі, МРЕВ ДАІ, Лиманську селищну раду та відповіді на них про відсутність у боржника майна, грошових коштів, пенсії, транспортних засобів та доходів.
14.12.2009р. за участю понятих державним виконавцем з виїздом на місце проживання боржника складено Акт про те, що боржник ОСОБА_4 за вказаною адресою проживає, але майно, на яке можливо звернути стягнення, у нього відсутнє.
Постановою державного виконавця від 14.12.2009р. стягувачу повернуто виконавчий документ у зв’язку з відсутністю майна та грошових коштів, на які можливе звернути стягнення на підставі ст..40 ч.1 п.2 Закону України «Про виконавче провадження», яка отримана Роздільнянським РЕМ 21.01.2010р.
Стягувач ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ не надав суду жодного доказу, що він взагалі цікавився ходом виконавчого провадження за виконавчим документом, що він приймав участь у виконавчих діях, або мав таке бажання, але йому було відмовлено, тобто знехтував своїми правами як сторони виконавчого провадження.
Відомостей про те, що у боржника ОСОБА_4 є майно або грошові кошти, на які можна звернути стягнення, а державний виконавець не оголошує їх розшук, у заявника немає.
Крім того, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених п.п.2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст.21 Закону.
Суд вважає, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Оскаржувані дії та рішення державного виконавця були вчинені та прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права та свободи заявника не було порушено, тому відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 383,385,386,387 ЦПК України,
У ХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ВАТ «Одесаобленерго» в особі Роздільнянського РЕМ на рішення і дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Роздільнянського РУЮ Одеської області Вдовиченко Ілони Сергіївни по поверненню виконавчого документу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: