Справа  2-а-154/10/1402

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                        УКРАЇНИ

07.07.2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого – судді Янчука С.В,

при секретарі Кирпічовій О.О.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС 1 взводу Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції Бондаренка Володимира Володимировича та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ДПС 1 взводу Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції Бондаренка Володимира Володимировича та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ № 162570 по справі про адміністративне правопорушення від 23.05.2010 року, як незаконну. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 23.05.2010 року, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, та вказав, що рухався не по крайній лівій смузі при вільній правій, а рухався по середній смузі руху, а не по крайній лівій, на ділянці дороги, яка має три смуги руху. Враховуючи вищевикладене, просив суд винести рішення, яким скасувати постанову ВЕ 162570 від 23 травня 2010 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач –інспектор ДПС Бондаренко В.В. до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.

Від відповідача УДАІ УМВС України в Миколаївській області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, у зв’язку з законністю притягнення позивача інспектором ДПС до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення.

Дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ 157519 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП від 23.05.2010 року; копію постанови серії ВЕ № 162570 по справі про адміністративне правопорушення від 23.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП, фотозображення), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень  обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що 23.05.2010 року позивач був зупинений інспектором ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшим сержантом міліції Бондаренком Володимиром Володимировичем, який склав відносно нього протокол за порушення останнім вимог п.п. 11.2, 11.5 ПДР. Після цього інспектор ДПС відносно позивача виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 23.05.2010 року о 12:15 год. на 317 км автодороги Дніпропетровськ-Миколаїв ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, на автодорозі, яка має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв’язку із вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та недоведення належними доказами протилежного інспектором ДПС, оскільки позивач за обставин, що є предметом судового розгляду, рухався не по крайній лівій смузі при вільній правій, а рухався по середній смузі руху, а не по крайній лівій, на ділянці дороги, яка має три смуги руху, що не спростовано відповідачами. Окрім цього, інспектором ВДАІ при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені свідки та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.

Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій  чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих та ін.) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.

Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб’єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ВЕ № 162570 по справі про адміністративне правопорушення від 23.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: