Справа № 2 – а – 48\ 2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Петушкова С. А. ,
при секретарі – Безкоровайній А. І. ,
з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
та представника відповідача Корпай В. Л. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до вч 2269 про стягнення заборгованості з грошової допомоги та моральної шкоди, з участю співвідповідача – Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 просить с тягнути з відповідача військової частини 2269 ВВ УМВС України на його користь: - невиплачену компенсацію у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 21397 грн. 68 коп. (двадцять одна тисяча триста дев'яносто сім грн. 68 коп.); та моральну шкоду в сумі 2139 грн. 77 коп. (дві тисячі сто тридцять дев'ять грн. 77 коп.).
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивач є підполковником запасу - пенсіонером МВС України, та проходив військову службу у відповідача (вч 2269 внутрішніх військ МВС України) з 09.11.1991 р. до 30.12.2007 року.
В період з 29.10 по 09.11.2007 року в зв'язку з погіршенням здоров'я він знаходився на стаціонарному лікуванні терапевтичного відділення лікарні УМВС Кіровоградської області (виписний епікриз № 1054 від 09.11.2007 року).
Військово-лікарська комісія УМВС України в Кіровоградській області за розпорядженням ВРП провела його медичне обстеження та видала свідоцтво про хворобу № 611 від 15.11.2007р., визнавши обмежено придатним до військової служби на основі розкладу хвороб і фізичних вад пов'язаних з проходженням військової служби за вказаний вище період.
Наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 97 о/с від 13. 12. 2007 року ОСОБА_3, звільнено з військової служби в запас по статті 63 пункт «в» (за станом здоров'я). На підставі вказаного наказу, підполковника ОСОБА_3, наказом командира військової частини від 28.12.2007 рожу № 273 с/ч, було виключено із списків особового складу частини та направлено для постановки на облік до Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області, призначено пенсію та Пенсійним фондом України видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 19.02.2008 року.
Військовою частиною позивачеві було надано направлення на проходження медико-соціальної комісії для визначення розміру втрати працездатності у відсотках для вирішення питання виплати страхової суми по обов'язковому страхуванню військовослужбовців згідно Постанови КМУ № 488 від 19.08.1992 року.
28.01.2008 року військово-лікарською комісією МСЕК УМВС України в Кіровоградській області підтверджено діагнози захворювань позивача та направлено документи до Кіровоградської обласної медико-соціальної комісії для визначення ступеня втрати професійної працездатності у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби.
25.03.2008 року Кіровоградською обласною медико-соціальною комісією визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби та на підставі акту № 28/2 огляду МСЕК видано довідку за № НОМЕР_2 - єдиний державний документ, який визначає ступінь втрати працездатності та отримання страхового відшкодування, згідно ст. ст. 2, 28, 30, 35 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та надає право на підставі ст. 40 вищевказаного закону; ст. ст. 17, 19, 20 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" звертатись для вирішення цього питання до суду.
Також в період проходження військової служби, 8.05.2006 року, позивачем була отримана травма (консолідований перелом нижньої гомілки лівої голені), яка підтверджена актом про нещасний випадок невиробничого характеру від 2.05.2006 року.
18.04.2007 року після огляду Кіровоградською обласною МСЕК йому була видана довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого за №НОМЕР_3 від 18.04.2007 року з визначенням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 5% у зв'язку з тим, що травма була отримана в період проходження військової служби.
Згідно п. 2 ст. 1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XI від 20.12.1991 року, позивач, маючи довідки МСЕК №НОМЕР_3 від 18.04.2007 року та № 001328 від 26.05.2008 року про ступінь втрати професійної працездатності 5% та 15% у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби, має правові підстави для отримання одноразової допомоги.
Вищевказана стаття у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що стала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Вимоги позивача гарантуються ст. ст. 3, 8, 27, 28, 46, 48, 49, 55, 56 Конституції України та підтверджуються ст.ст. 1, 1-1, 1-2, 17 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Але головний розпорядник бюджетних коштів - управління ВВ МВС України вважає, що видані йому довідки МСЕК не є страховим випадком для ПКМУ № 499 від 28.05.2008 року, що суперечить ч. 5 ст. 17 Конституції України та вищевказаним законам, про, що неодноразово вказував Конституційний суд України {Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року, від 17.03.2004 року та Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007рік" (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп від 09.07.2007 року), щодо зупинення дій положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Сума виплати компенсації у вигляді одноразової грошової допомоги згідно розрахунку на підставі вищевказаних правових документів та розділу 2 п. 1 ПКМУ № 449 від 28.05.2008 року є: його грошове забезпечення за останньою посадою становило 2971,90 грн. за місяць 36 місяців = 106 тисяч 988 грн. 40 коп. - з них 20% дорівнює відшкодуванню (компенсації) 21397 грн. 68 коп. у вигляді одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби.
В зв'язку з недбалим ставленням до нього по виплаті одноразової грошової допомоги, витратою коштів з сімейного бюджету на лікування хвороб та медичне оздоровлення, отриманих під час проходження військової служби, пов'язаних з цим постійних сварок в сім'ї, які впливають на його морально-психологічний стан та стан здоров'я, приниженням вищевикладеними обставинами авторитету в очах членів сім'ї та близького оточення прошу стягнути 10% (2139 грн. 77 коп.) з вищевказаної суми моральної шкоди.
Представник військової частини позов не визнав, пояснив, що на час звільнення позивача 17.06.2008 року на нього розповсюджувалась норма п. 2 ст. 16 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» зі змінами від 01.01.2007 року, згідно якої у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» виключена норма щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із захворюванням військовослужбовців.
Представник ГУ ДК України в Кіровоградській області до суду не явився.
Судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу у відповідача – військовій частині № 2269 – з 09.11.1991 р. до 30.12.2007 року. В період з 29.10 по 09.11.2007 року в зв'язку з погіршенням здоров'я він знаходився на стаціонарному лікуванні терапевтичного відділення лікарні УМВС Кіровоградської області (виписний епікриз № 1054 від 09.11.2007 року).
Військово-лікарська комісія УМВС України в Кіровоградській області за розпорядженням ВРП провела його медичне обстеження та видала свідоцтво про хворобу № 611 від 15.11.2007р., визнавши обмежено придатним до військової служби на основі розкладу хвороб і фізичних вад пов'язаних з проходженням військової служби за вказаний вище період.
Наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 97 о/с від 13. 12. 2007 року ОСОБА_3, звільнено з військової служби в запас по статті 63 пункт «в» (за станом здоров'я). На підставі вказаного наказу, підполковника ОСОБА_3, наказом командира військової частини від 28.12.2007 рожу № 273 с/ч, було виключено із списків особового складу частини та направлено для постановки на облік до Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області, призначено пенсію та Пенсійним фондом України видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 19.02.2008 року.
Військовою частиною позивачеві було надано направлення на проходження медико-соціальної комісії для визначення розміру втрати працездатності у відсотках для вирішення питання виплати страхової суми по обов'язковому страхуванню військовослужбовців згідно Постанови КМУ № 488 від 19.08.1992 року.
28.01.2008 року військово-лікарською комісією МСЕК УМВС України в Кіровоградській області підтверджено діагнози захворювань позивача та направлено документи до Кіровоградської обласної медико-соціальної комісії для визначення ступеня втрати професійної працездатності у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби.
25.03.2008 року Кіровоградською обласною медико-соціальною комісією визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% у зв'язку з захворюваннями пов'язаними з проходженням військової служби та на підставі акту № 28/2 огляду МСЕК видано довідку за № НОМЕР_2 - єдиний державний документ, який визначає ступінь втрати працездатності та отримання страхового відшкодування, згідно ст. ст. 2, 28, 30, 35 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та надає право на підставі ст. 40 вищевказаного закону; ст. ст. 17, 19, 20 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" звертатись для вирішення цього питання до суду.
Також в період проходження військової служби, 8.05.2006 року, позивачем була отримана травма (консолідований перелом нижньої гомілки лівої голені), яка підтверджена актом про нещасний випадок невиробничого характеру від 2.05.2006 року.
18.04.2007 року після огляду Кіровоградською обласною МСЕК йому була видана довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого за №НОМЕР_3 від 18.04.2007 року з визначенням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 5% у зв'язку з тим, що травма була отримана в період проходження військової служби.
Відповідно до п. 1 ПКМУ № 488 від 19 серпня 1992 року "Про Умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум" державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, проводилось Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються Міністерству оборони, Міністерству транспорту та зв'язку, Національній гвардії, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки та іншим військовим формуванням, що створені Верховною Радою України.
На період існування вказаного страхування ст. 16 ЗУ "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що, військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
З листопада 2006 року були внесені зміни до вищезазначеної статті, які набрала чинність 1 січня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога військовослужбовцям виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.
Пп. 2 п. 2 зазначеної Постанови підтверджено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям виплачується тільки у разі настання інвалідності внаслідок захворювання в період проходження військової служби.
Таким чином, виходячи зі змісту чинних на час звільнення позивача з військової служби зазначених Закону та Постанови, обов’язковою правовою підставою для виплати одноразової грошової допомоги при захворюванні в період проходження військової служби є наявність інвалідності, яка позивачу, відповідно до наданих ним медичних документів, не встановлена.
За таких обставин доводи позивача про його право на одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби тільки внаслідок захворювання без встановлення інвалідності є необґрунтованим, а відповідно, його позовні вимоги не підлягають задоволенню. Оскільки не задовольняються основні вимоги, то не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», від 18. 02. 2010 року, який набрав чинності 10. 03. 2010 року, змінено ч. 1 ст. 15 ЦПК, за якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Згідно із п. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення, вказаного Закону, після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, ПКМУ від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», ст.ст. 158 – 163, 168 КАС України, ст. 15 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до вч 2269 про стягнення заборгованості з одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, з участю співвідповідача – Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, -відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, чи апеляційну скаргу на неї сторони можуть подати до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійській міськрайонний суд.
Головуючий: